Пашинян готовий продовжити мандат російських миротворців у Нагірному Карабаху ще на 10-20 років

Про це передає Громадське.

Ця заява пролунала перед запланованою тристоронньою зустріччю Пашиняна з президентом Азербайджану Ільхамом Алієвим та президентом Росії Володимиром Путіним, яка має відбутися 31 жовтня у Сочі.

Підтримай тих, хто щодня тримає місто в курсі

Клуб МикВісті — місце, де читач і редакція по один бік.

Учасники мають закритий чат, ексклюзивну розсилку із залаштунків життя журналістів, бачать новини раніше й впливають на зміни.

Приєднуйся. Разом тримаємо місто світлим

Одноразова підтримка Підписка місячна

₴ 50 ₴ 100 ₴ 500

Підтримати

₴ 100 ₴ 250 ₴ 500

Безпечна оплата

Отримувачем внесків є ГО «Миколаївський Медіа Хаб» (ЄДРПОУ 45160758). Здійснюючи внесок, ви підтверджуєте згоду з тим, що внесена сума не підлягає поверненню та може бути використана ГО «Миколаївський Медіа Хаб» на реалізацію статутної діяльності, що включає підтримку незалежної журналістики та створення суспільно важливого контенту. Публічна оферта.

— Я офіційно заявляю: я готовий у Сочі підписати документ і визнати, щоби присутність російських миротворців у Карабаху беззастережно і без передумов було продовжено на 10, 15, 20 років, — сказав Пашинян.

Він запропонував, щоб Путін теж виступив із цією пропозицією, аби на тристоронній зустрічі більшість підтримувала продовження російського мандату.

Також Пашинян сказав, що азербайджанці досі не виконали зобов'язання вийти із зони відповідальності російських миротворців в Нагірному Карабаху, зокрема навколо села Парух.

– Ці питання мають пролунати: Росія своїх пропозицій чітко дотримується чи ні, — наголосив прем'єр-міністр.

Вірменія та Азербайджан претендують на територію Нагірного Карабаху, що на Південному Кавказі. 2020 року конфлікт за цей регіон загострився до бойових дій, що тривали 44 дні.

Врешті-решт влада Вірменії змушена була погодитися на невигідну угоду, яка, з-поміж іншого, передбачає, що Єреван має віддати Азербайджану фактично весь так званий пояс безпеки навколо Нагірного Карабаху — це райони Азербайджану, захоплені вірменами під час попередньої війни, які мали захищати власне невизнану «Нагірно-Карабахську Республіку».

Ті райони «НКР», які Баку зайняло під час бойових дій, також залишаються під контролем Азербайджану. Крім припинення вогню, країни домовилися про те, що в Нагірному Карабаху щонайменше на 5 років залишаться російські миротворці, натомість Вірменія свої сили виведе. Повний текст угоди читайте тут.

Уже в липні 2022-го Алієв звинуватив Росію та Вірменію в порушенні угоди, зокрема щодо виведення вірменських військових. Алієв скаржився, що Азербайджан порушував це питання перед росіянами, але ті, попри обіцянки, не допомогли.

Ситуація в регіоні все загострювалася, і в серпні влада невизнаної «Нагірно-Карабахської Республіки» оголосила про початок часткової військової мобілізації. В ОБСЄ висловили «надзвичайну стурбованість» повідомленнями про загострення, закликали Вірменію та Азербайджан ужити всіх необхідних заходів для деескалації та відновлення діалогу.

На вірменсько-азербайджанському кордоні у ніч проти 13 вересня сталося збройне зіткнення, країни звинувачують у загострені ситуації одна одну.

У Міноборони Азербайджану повідомили, що внаслідок боїв є втрати серед особового складу з обох сторін, а також пошкоджена військова інфраструктура та техніка. Вірменія це підтвердила. Сторони звинувачували в обстрілах одна одну.

Зрештою Вірменія та Азербайджан погодилися розмістити на кордоні цивільну місію Євросоюзу, яка допомагатиме в делімітації кордонів. Європейська місія має почати працювати в жовтні, вона триватиме не більш ніж два місяці. 

Крім того, Алієв допустив, що за певних умов між Азербайджаном та Вірменією можливе укладення мирного договору до кінця 2022 року.