Перш ніж ступити на землю: Як розміновувачі готують Миколаївщину до повернення людей

У Тернових Подах, що в годині їзди від Миколаєва, як і в багатьох інших селах на півдні України, війна залишила сліди не лише в зруйнованих будинках, а й у землі. Після восьмимісячної окупації та запеклих боїв ця територія буквально нашпигована небезпекою: міни, нерозірвані снаряди, боєприпаси, що можуть здетонувати в будь-який момент.

Проте люди потроху повертаються додому. Ще рік тому тут жили лише п’ятеро, а тепер — восьмеро. Чи означає це, що в селі безпечно? Питання, на яке не можна відповісти без ретельного аналізу. І перш ніж розпочати відновлення, спеціалісти проводять нетехнічне обстеження (НТО) — збирають інформацію, картографують потенційно небезпечні ділянки та визначають масштаби загроз.

Журналісти «МикВісті» побували в Тернових Подах і поспілкувалися з фахівцями компанії Demining Solutions, які проводять НТО у співпраці з ПРООН та за фінансування уряду Японії. Вони розповіли, як саме відбувається дослідження території, які ризики залишила після себе війна та що має статися, щоб сюди змогли без страху повернутися люди.

Земля після вибухів: як фермери знову сіють на мінних полях

Фермер Іван Пивоварчук із села Любомирівка обробляє 1100 гектарів землі, з яких 300 розташовані поблизу Тернових Подів на Миколаївщині. Його поля, як і багато інших на півдні України, стали місцем, яке забруднили міни та залишки снарядів від російської агресії.

З початком війни Іван з родиною вимушено залишив село, а після повернення почалася важка робота з відновлення господарства, яка супроводжувалась постійними мінними загрозами. Іван та його родина не просто чекали допомоги, вони активно займались розмінуванням своїх полів. 

— Ми знайшли чимало касетних боєприпасів, а також снаряди від «Граду», «Урагану». Коли їх знаходили, ми або самі вивозили їх за межі села, або викликали спеціальні підрозділи ДСНС, щоб знешкодити боєприпаси. Така робота завжди небезпечна, — каже він.

Особливо небезпечними виявились танкові міни, Іван згадує випадок, коли його трактор ЗІЛ підірвався на міні в лютому 2023 року.

— У лютому 2023 року наш трактор ЗІЛ підірвався на міні, від нього залишився тільки кузов. На щастя, усі залишились живі, навіть якщо й втратили техніку, — розповідає фермер.

Слід зазначити, що з наближенням посівної кампанії фермери Херсонщини та Миколаївщини дедалі частіше йдуть на ризики та обстежують свої землі самостійно, що часто закінчується трагічно. За час повномасштабної війни, за даними Міністерства внутрішніх справ, в Україні 610 людей дістали травми внаслідок підриву на мінах, ще 277 — загинули. Серед загиблих від мін — 14 дітей. Найбільше постраждалих саме у Миколаївській, Херсонській та Харківській областях.

Крім того, за прогнозами Міністерства економіки України спільно з Київською школою економіки, у найближчі 10 років кількість постраждалих від підриву на вибухонебезпечних предметах в Україні може зрости до 9 тисяч осіб.

За два роки вдалося розмінувати всі 1100 гектарів землі. Іван зазначає, що найбільш ефективно працюють саме військові: «Це хлопці, які приходять і за два тижні розміновують 30 гектарів. Потім можна спокійно заходити і працювати. Це серйозна робота, вони швидко і ефективно все роблять». 

За його словами, іноземні розмінувальники, наприклад, норвежці, значно відстають у темпах: «На 30 гектарів вони витрачають роки, працюючи лише по дві години на день, і це не те, що потрібно в таких умовах».

Проте труднощі відновлення землеволодіння не обмежувалися лише мінними загрозами. Під час окупації росіяни забрали всю техніку та розграбували будівлі. Крім того, фермер втратив значну частину своїх тварин — понад 40 баранів, які були знищені або забрані окупантами, досі невідомо.

Як визначають, де ховається небезпека: що таке НТО?

Нетехнічне обстеження (НТО) — це один із перших етапів гуманітарного розмінування. Це не безпосереднє знешкодження вибухонебезпечних предметів, а робота з виявлення та картографування потенційно небезпечних ділянок.

Під час НТО фахівці:

• аналізують супутникові знімки та карти бойових дій;

• спілкуються з місцевими жителями, які можуть знати про мінування чи місця обстрілів;

• перевіряють територію на наявність небезпечних уламків і вибухонебезпечних залишків війни;

• маркують потенційно забруднені зони та визначають рівень загрози.

Такий підхід дозволяє значно зменшити ризики для саперів, будівельників і мешканців. Без цього етапу будь-які роботи на території можуть призвести до трагедій.

Очима дрона і з розповідей людей: як дізнаються, де небезпечно

Компанія Demining Solutions займається гуманітарним розмінуванням та має значний досвід роботи в регіонах України, що постраждали від війни. У Тернових Подах їхня команда з 6 березня проводить нетехнічне обстеження (НТО), використовуючи сучасні технології збору та аналізу даних.

— Ситуація тут складна. Ми виявили залишки касетних боєприпасів, а також мінні поля, які залишили окупанти. Найбільша проблема — невідомі зони замінування. Саме тому НТО є критично важливим етапом, — розповідає представник Demining Solutions. 

Командир групи обстеження Євгеній Канцев пояснює, що їхня команда працює не лише за запитом, а й з критичною інфраструктурою — зрошувальними каналами, заводами, водопроводами.

— Ми виконуємо повний цикл роботи: виявляємо міни, розміновуємо та знешкоджуємо їх. Наразі працюємо як група НТО, але за потреби головний офіс може переформатувати нас у групу розмінування. Також частина наших фахівців спеціалізується на знешкодженні вибухових пристроїв, — пояснює Євгеній Канцев.

Зараз його команда обстежує ділянки, де кілька років тому норвезька організація NPA проводила розмінування. Мета — перевірити стан території та зібрати актуальні дані.

Перший етап обстеження — опитування місцевих жителів, особливо фермерів та свідків бойових дій.

— Інформація від місцевих — це найкраще джерело для розуміння ситуації на місці. Якщо хтось залишався тут під час окупації, його свідчення можуть виявитися ключовими для розуміння розташування мінних полів або залишків боєприпасів, — розповідає командир групи Євгеній Канцев.

Після збору інформації фахівці переходять до візуального обстеження місцевості. Групи НТО складаються з трьох-чотирьох людей, а групи розмінування — з десяти і більше. Сапери використовують біноклі, навігатори, компаси та дрони. Останні дозволяють оцінити масштаби забруднення без ризику для людей.

— Наприклад, є поле, яке в базі позначене як забруднене, але фермер там працює. Приїжджаємо, опитуємо його — виявляється, він самостійно зібрав металеві уламки і виніс у посадку. А на сусідньому полі виявляємо 91 небезпечний предмет, — розповідає Євгеній Канцев.

Виявлені небезпечні об’єкти позначають на мапі й передають міжнародним організаціям та ДСНС.

Знайшли щось підозріле? Поради, які можуть врятувати життя

Коли викликати саперів: як приймають рішення на місці

Якщо знайшли міни або касетні боєприпаси, застосовується метод «один сапер — один прохід». Якщо ж залишки снарядів не містять вибухової загрози, використовують інші підходи.

— Ми вирішуємо, чи потрібно залучати групу розмінування і на якій глибині шукати вибухівку. Це дозволяє ефективно використовувати людські ресурси, — зазначає Євгеній Канцев.

Іноді групи НТО допомагають знімати території з реєстру замінованих ділянок, якщо фермери чи місцеві мешканці самі прибирають уламки техніки чи боєприпасів.

У Тернових Подах росіяни активно використовували мінометні снаряди та інші боєприпаси.

— У 2023 році кілька корів загинули на мінах, залишених окупантами. Були й випадки підриву саперів. Два роки тому сапер ДСНС втратив ногу, коли підірвався на міні під час роботи на полі, — розповідає Євгеній Канцев.

За його словами, росіяни порушували Женевську конвенцію, використовуючи заборонені міни та пастки, що створюють додаткові ризики для цивільних і розмінувальників.

— Загрозу становлять не лише міни, а й розкидані підривники, які можуть спрацювати в будь-який момент, — наголошує Євгеній Канцев.

Тому взаємодія з місцевими жителями, сучасні технології та професійна підготовка саперів — ключові фактори успіху в розмінуванні Тернових Подів.

Коли світ допомагає: як підтримка пришвидшує повернення до життя

Програма розвитку ООН (ПРООН) активно підтримує гуманітарне розмінування в Україні, адже це безпосередньо впливає на безпеку населення та можливість відновлення постраждалих територій.

За словами спеціаліста ПРООН з протимінної діяльності Олександра Любарова, лише у січні-лютому 2025 року дві команди НТО перевірили майже сто адрес. На чотирьох із них знайшли підозрілі предмети, які потребують додаткового аналізу та очищення. Решта територій готується до відновлення.

Наразі три команди працюють у Шевченківській, Горохівській, Галицинівській, Первомайській та Снігурівській громадах. Найближчим часом до них приєднається ще одна група фахівців.

— Нетехнічне обстеження є важливим етапом розмінування, оскільки дозволяє переконатися, що на об’єктах відсутні вибухонебезпечні предмети. Ця робота проводиться ще до початку демонтажу або розчищення завалів, щоб убезпечити фахівців і місцеве населення, — каже Олександр Любаров. 

Розмінування — справа не лише небезпечна, а й вкрай дорога. Цю роботу фінансує ПРООН, що дозволяє Demining Solutions проводити дослідження та очищення територій.

— Якби не міжнародна допомога, багато полів так би й залишалися смертельною зоною, оскільки це дуже дорогий процес. Ми розуміємо важливість нашої роботи, адже від неї залежить безпека людей та відновлення територій. Завдяки міжнародній підтримці, зокрема ПРООН, ми маємо можливість проводити ці роботи та навчати нових фахівців. Зараз ми на етапі завершення обстеження, і після нас зайдуть команди, що розчищатимуть території для подальшого використання, — зізнається Євген Канцев.

Повертатися боляче: про страхи і мрії жителів

Проте проблеми з поверненням людей у села залишаються актуальними. Багато жителів, які виїхали на початку війни, досі не повернулися через руйнування, відсутність роботи та зруйновану інфраструктуру.

— Майже половина людей залишила село. Ми хочемо, щоб вони повернулися, але для цього потрібна нормальна інфраструктура. Треба будувати школу, робити місця для роботи, відновлювати дороги і створювати умови для комфортного життя, — зазначає Іван.

Іван вірить, що з часом село відновиться, а його господарство продовжить розвиватися після завершення війни. Він вже працює над відновленням складів для зберігання зерна, які були знищені в ході бойових дій.

Розмінування – це довгий процес. Навіть після завершення війни Україні знадобляться роки, щоб очистити території від вибухонебезпечних предметів. Проте завдяки сучасним технологіям та міжнародній підтримці цей процес значно пришвидшується. 

Місцеві мешканці сподіваються, що скоро їхні землі знову будуть придатні для життя та роботи. А поки вони чекають на саперів — бо безпека понад усе.

Аліна Квітко, МикВісті