«Кожен з них не просто ім'я зі списку», — у Миколаєві пройшов автопробіг-нагадування про полонених і безвісти зниклих військових
-
- Юлія Бойченко
-
•
-
17:07, 08 березня, 2025

У суботу, 8 березня, у Миколаєві пройшов автопробіг-нагадування про українських військових, які перебувають у полоні або зникли безвісти.
Акція розпочалася біля міського залізничного вокзалу, а далі колона автомобілів з прапорами і плакатами вирушила вздовж проспекту Миру та проспекту Центральним до громадського простору «*8 Причал», повідомляє кореспондент «МикВісті».
Серед учасників були рідні та близькі захисників, а також небайдужі містяни.
— Сьогодні всі наші родини живуть наче у двох паралельних світах. В одному — це шлях пошуку, сповнений віри і надії, в іншому — життя, сповнене відчаю, невідомості та безпорадності. В 71-й бригаді, як і в більшості, сотні зниклих безвісти і лише одиниці підтвердженого полону. Зник безвісти —це лише два слова, за якими прихований біль тисячі батьків, дітей, коханих, сестер і братів. Сьогодні ми стали голосами тих, хто не може говорити. Ми зібралися тут, щоб нагадати суспільству, що війна триває. Тисячі українців досі в полоні, доля десятків невідома. Кожен з нас тут присутніх хоче обійняти свою рідну людину, а не тримати табличку, прапор чи банер, — сказала представниця об'єднання родин 71-ї окремої єгерської бригади десантно-штурмових військ України Алла Черняк.
Ще одна учасниця сказала, що такі акції-нагадування не дозволяють світові забути про українських військових, які перебувають у полоні або зникли безвісти.
— Ми тут, щоб їх побачили, щоб їх почули, щоб не дозволити світові відвернутися. Кожен із них має повернутися. І поки цього не станеться, ми будемо тут, ми будемо кричати, ми будемо вимагати разом до повернення кожного. Кожен з них не просто ім'я зі списку. Це наші брати, чоловіки, сини, друзі. Це ті, хто боролися за нас. А тепер чекають, що ми будемо боротися за них. І ми тут, бо не маємо права мовчати. Ми голоси полонених!, — сказала учасниця мітингу.
Представниця спілки матерів і дружин морських піхотинців України Ірина Абрамова додала, що такі нагадування допомагають не тільки привернути увагу світу, але й є важливими для українських захисників, що перебувають у полоні.
— Основне, що мене сьогодні тримає, це те, що ми поряд. Два тижні тому ми з дівчатами відвідували хлопців у Немирові, яких звільнили 5 лютого. І коли ми показали їм відео наших акцій, наших автопробігів, ви б просто бачили, як їх очі засяяли надією. Я бажаю кожному дочекатися. Хлопці тримаються там з останніх сил, бо вони знають, що ми їх тут чекаємо, що ми за них боремося. І не вірте, якщо кажуть, що вони там не знають. До них доходить ця інформація, доходить через хлопців з інших бригад, і вони знають, що ми за них боремося, — сказала Ірина Абрамова.
Фоторепортаж























Чому ви читаєте «МикВісті»? Яка наша діяльність найбільш важлива для вас? Та чи хотіли б ви стати частиною спільноти читачів? Пройдіть опитування, це анонімно і займе 5 хвилин вашого часу
Останні новини про: Військовополонені