У Миколаєві відбулась виставка «Азов. Янголи Маріуполя»

У п’ятницю, 9 червня, у Миколаєві презентували фотовиставку присвячену пам’яті бійців полку «Азов. Янголи Маріуполя», які загинули під час оборони Маріуполя. 

Захід відбувся у міському виставковому центрі в межах громадської організації «Родин загиблих захисників України «Серце назовні», повідомляє кореспондентка «НикВести». 

Виставку можна буде відвідати протягом місяця з 12:00 до 18:00 – вона триватиме до 9 липня. На виставці представлені життєписи полеглих воїнів полку «Азов», наймолодшому з яких було 18 років, найстаршому – 63 роки. 

Підтримай тих, хто щодня тримає місто в курсі

Клуб МикВісті — місце, де читач і редакція по один бік.

Учасники мають закритий чат, ексклюзивну розсилку із залаштунків життя журналістів, бачать новини раніше й впливають на зміни.

Приєднуйся. Разом тримаємо місто світлим

Одноразова підтримка Підписка місячна

₴ 50 ₴ 100 ₴ 500

Підтримати

₴ 100 ₴ 250 ₴ 500

Безпечна оплата

Отримувачем внесків є ГО «Миколаївський Медіа Хаб» (ЄДРПОУ 45160758). Здійснюючи внесок, ви підтверджуєте згоду з тим, що внесена сума не підлягає поверненню та може бути використана ГО «Миколаївський Медіа Хаб» на реалізацію статутної діяльності, що включає підтримку незалежної журналістики та створення суспільно важливого контенту. Публічна оферта.

Автором фотовиставки стала Віра Литвиненко – мати бійця Владислава із позивним «Вектор», який загинув 23 березня 2022 року внаслідок російського артобстрілу у Маріуполі. 

— Ці хлопці полетіли на допомогу, можливо, знаючи, що це їх останній політ. І я скажу так: «краще померти вільним, ніж рабом». Вони не хотіли бути рабами, вони знали, що там потрібна допомога. Там їхні побратими. Навіщо ховатися по норах, якщо побратими стоять і захищають всю країну. Мені дуже боляче, як і багатьом з нас. У багатьох не залишилось онуків та дітей. Вони всі молоді та красиві, і я горда, що виховала такого сина. Мені ніколи не буде за нього соромно. Тому приходьте та передайте дітям, щоб приходили та подивилися, які в нас були красиві діти, – каже Віра Литвиненко. 

Художниця по розпису патріотичних листівок Світлана Чебанова каже, що «ми маємо пам'ятати хлопців, які достойно і чесно боронили нашу державу».

— Ця виставка, не просто для того, щоб приходити й шанувати, а ще й для того, щоб вдивлятися в обличчя та вчитися у них, – каже вона.

Сестра бійця полку «Азов» Володимира «Естета» Крижанівського Олена каже: «Він героїчно загинув, захищаючи Україну в Маріуполі. Полк «Азов» був мрією для мого брата. Спочатку він служив у військовій частині Миколаєва і познайомившись з азовцями, він загорівся бажанням потрапити саме туди. Потрапити туди було важко, але він став одним із бійців Азовсталі.

Сестра воїна згадує, що Володимир завжди казав: «Україна обов'язково переможе! Тримайтеся! Все буде добре. Ворог, обов'язково буде покараний».

Такої думки був і військовий на позивний «Шаман», згадує дружина полеглого воїна Тетяна Шматко.

— Цей рік був занадто важким, я називаю його «Рік в режимі Азовсталі». Безперечно, це надгерої, надлюди, хлопці, які добровольцями згодилися полетіти до заблокованого Маріуполя. На всі вмовляння я почула тільки одне: «хто хлопцям допоможе?Ти ж у мене сильна, ти впораєшся, а я обов'язково повернусь. Якщо ні – ти маєш жити за двох», – розповіла Тетяна Шматко. 

Фоторепортаж