На Миколаївщині представили проєкт спроможної мережі лікарень: як пропонують розподілити медзаклади
-
- Альона КоханчукРепортерка
На Миколаївщині представили проєкт спроможної мережі лікарень. Ілюстраційне фото з архіву МикВістіНа Миколаївщині представили попередній проєкт спроможної мережі лікарень Документ передбачає розподіл лікарень на надкластерні, кластерні, загальні та лікарні громад залежно від їхньої спроможності, кількості населення, переліку медичних послуг, обладнання та кадрового забезпечення.
Питання розглянули на засіданні постійної комісії Миколаївської обласної ради з питань охорони здоров’я.
Керівниця управління охорони здоровʼя Миколаївської обласної військової адміністрації Ірина Ткаченко наголосила, що проєкт розробляли протягом кількох місяців на основі вимог постанов Кабінету Міністрів та наказів Міністерства охорони здоров’я.
За представленим проєктом, до надкластерних закладів Миколаївщини пропонують віднести:
- Миколаївську обласну дитячу клінічну лікарню;
- Миколаївську обласну клінічну лікарню;
- Миколаївський обласний центр онкології;
- Миколаївський регіональний фтизіопульмонологічний диспансер;
- Миколаївський обласний центр психічного здоров’я.
Також до спроможної мережі мають увійти Миколаївський обласний центр екстреної медичної допомоги та 36 закладів первинної медичної допомоги.
Керівниця управління пояснила, що роль кожного закладу визначали з урахуванням державних критеріїв. Зокрема, оцінювали наявність необхідних відділень, кількість ліжок, обладнання та персоналу.
Окремо враховували вимоги до анестезіології та реанімації, а також нові критерії госпіталізації пацієнтів до стаціонарів.
Якою буде мережа в районах:
У Баштанському кластері кластерним закладом пропонують визначити Баштанську багатопрофільну лікарню. Загальними лікарнями мають стати Березнегуватська, Новобузька та Снігурівська лікарні. Казанківська багатопрофільна лікарня у запропонованій моделі матиме статус лікарні громади.
У Вознесенському кластері кластерним закладом пропонують визначити Вознесенську багатопрофільну лікарню. Загальними — Южноукраїнську міську багатопрофільну та Доманівську багатопрофільну лікарні. Статус лікарень громад у проєкті мають Братська, Веселинівська та Єланецька лікарні.
У Первомайському кластері кластерним закладом має стати Первомайська центральна міська багатопрофільна лікарня, загальною — Кривоозерська багатопрофільна, а лікарнями громад — Арбузинська та Врадіївська.
У Миколаївському районі кластерними закладами пропонують визначити міську лікарню №3 та об’єднану міську лікарню №4. До останньої мають увійти лікарня швидкої медичної допомоги, міська лікарня №1 та міська дитяча лікарня №2.
До загальних лікарень планують віднести Веснянську багатопрофільну лікарню, Очаківську багатопрофільну та Миколаївський госпіталь ветеранів війни. Лікарнями громад у цьому районі пропонують визначити Березанську центральну районну та Новоодеську багатопрофільну лікарні.
При цьому не всі медзаклади наразі повністю відповідають критеріям своєї запропонованої ролі. Наприклад, у міської лікарні №3 поки немає паліативної допомоги, а реабілітаційне відділення ще вводять в експлуатацію. У П’ятої міської лікарні №5 відсутня педіатрія, однак в управлінні вважають це некритичним через скорочення кількості дітей та близькість обласної дитячої лікарні.
У Веснянській лікарні немає ортопедії та травматології, у Березанській — анестезіології, ортопедії та терапії. Нова Одеська лікарня також має проблеми з окремими напрямками.
— Визначення закладу охорони здоров’я лікарнею громади не позбавляє його від контрактування з Національною службою здоров’я. Крім того, спроможня мережа на сьогоднішній день затверджується згідно змін, які відбулися в постанові Кабінету Міністрів раз на рік. Тобто вона має право переглядатися кожного року. Це свідчить про те, якщо лікарня протягом року доопрацювала певні питання і вона змогла розвинути в себе інші напрямки, вона може подаватися на зміну ролі в спроможній мережі, — зазначила Ірина Ткаченко.
Також за її словами, спроможна мережа відкриє можливість для медзакладів, які вже створили реабілітаційні або психіатричні послуги, укладати додаткові договори з НСЗУ.
Під час обговорення депутатка Тетяна Демченко поставила питання про те, хто саме розробляв проєкт і чому депутати не були достатньо залучені до його підготовки.
— Що за група? Чому в цій групі я, мабуть, з ким з депутатів не спілкувалася, я не знаю, щоб хтось був з депутатів. Чому це питання, таке важливе для жителів нашої області, розглядається в такому, образно кажучи, закритому режимі?, — сказала вона.
Депутатка також наголосила, що перед затвердженням мережу потрібно обговорити не лише в обласній раді, а й з жителями області.
Член комісії Андрій Закусілов заявив, що депутати не отримали достатньо матеріалів для детального аналізу проєкту.
«Що я за що я час повинен голосувати?» — запитав він, наголосивши, що хотів би заздалегідь ознайомитися з показниками кожної лікарні, поспілкуватися з її керівництвом та розуміти, які саме проблеми заклад має усунути для підвищення свого статусу.
Він також звернув увагу на необхідність окремо обговорити ситуацію з кожною громадою та лікарнею.
У відповідь голова Миколаївської обласної ради Антон Табунщик пояснив, що нинішній розгляд є попереднім. Його мета — дати депутатам загальне розуміння майбутньої мережі, після чого вони зможуть поспілкуватися з головами громад та керівниками лікарень.
За його словами, перед сесією планують провести ще одне засідання профільної комісії, на якому питання розглянуть детальніше.
— Це моя ініціатива дати основну картину того, як ми будемо рухатися в межах госпітального округу. Для того, щоб депутати на своїх рівнях в кожній громаді, в кожному окрузі з головами громади, з начальниками і керівниками лікарень поспілкувалися і означили, чи можливо рухатись далі, чи вони погоджуються з поточним, чи не погоджуються. Для того ми будемо проводити ще одну комісію, яка буде напередодні сесії і вона вже буде більш змістовна. Якщо нам десь по якомусь району або по якійсь конкретній лікарні треба буде провести ще одні додаткові наради або слухання з залученням а ширшого кола представників і фахівців, ми це зробимо, — зазначив Антон Табунщик.
Під час засідання повідомили, що сесія Миколаївської обласної ради запланована на 10 вересня. До цього планують провести додаткові наради або обговорення із громадами й фахівцями.
Раніше повідомлялося, що на Миколаївщині у семи лікувальних закладах були проблеми з продовженням фінансування пакету для хірургічної допомоги. На сьогодні його продовжили до кінця року.
Нагадаємо, у Доманівській громаді опинилося під загрозою гінекологічно-хірургічне відділення у багатопрофільній лікарні. Нацслужба здоров'я з 1 липня припинила фінансування хірургічних відділень, якщо там роблять менше 600 великих операцій. Тому до кінця року відділення у Доманівці фінансуватимуть за рахунок громади.
Цей матеріал підготовлений у рамках проєкту REACH – Партнерства медіа заради підзвітності та довіри, що реалізується International Media Support (IMS) за підтримки Міністерства закордонних справ Данії. Зміст відображає позицію авторів і не обов’язково збігається з позицією уряду Данії. Підтримка Данії зміцнює громадянське суспільство та незалежні медіа в Україні, зокрема в Миколаєві.
Чому ви читаєте «МикВісті»? Яка наша діяльність найбільш важлива для вас? Та чи хотіли б ви стати частиною спільноти читачів? Пройдіть опитування, це анонімно і займе 5 хвилин вашого часу