Суд визнав незаконним, як міськрада Миколаєва ділила посади в комісіях 5 років тому

П’ятий апеляційний адміністративний суд скасував пункт рішення Миколаївської міської ради від 24 грудня 2020 року, яким рада сама обрала заступника голови та секретаря постійної комісії з питань ЖКГ. Закон дає раді право обирати лише голів комісій — решту керівництва комісії обирають собі самі.

У цьому матеріалі «МикВісті» проаналізували рішення суду, а також дослідили історію питання та можливі наслідки.

Позов подав депутат Владислав Чайка, обраний від ОПЗЖ і головний опонент Олександра Сєнкевича на виборах мера того ж року.

Реклама

30 липня 2026 року П’ятий апеляційний адміністративний суд задовольнив апеляційну скаргу депутата Миколаївської міської ради Владислава Чайки у справі №400/4034/21, скасував рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2026 року та ухвалив нове — про задоволення позову. Справу розглянули в порядку письмового провадження, без судового засідання.

Суд визнав протиправним і скасував пункт 2 рішення міськради від 24 грудня 2020 року №2/36 «Про обрання голів, заступників голів, секретарів постійних комісій Миколаївської міської ради VIII скликання» — у частині обрання заступників голів та секретарів. Крім того, з бюджетних асигнувань міськради на користь Чайки мають стягнути 7262 гривні судового збору: 2270 гривень за подання позову і 4992 гривні за апеляційну скаргу.

Від ухвалення спірного рішення до постанови апеляційного суду минуло п’ять років і сім місяців.

Cуд постановив, що міськрада Миколаєва перебрала на себе повноваження комісій, затвердивши 5 років тому їхнє керівництво, ілюстративне фото МикВісті

Що саме скасував суд

У постанові суду мова йде про 2 рішення №2/36 рішення Миколаївської міської ради, що стосується обрання заступника голови та секретаря постійної комісії міської ради з питань житлово-комунального господарства, комунальної власності, благоустрою міста, промисловості, транспорту, енергозбереження, зв’язку, інформаційних технологій та діджиталізації. 24 лютого 2020 року міськрада призначила заступника та секретаря комісії з ЖКГ: депутатів Олександра Ковтуна (обраний від «Партії Шарія») та Юрія Степанця («Слуга народу») відповідно.

Це та сама комісія, до складу якої Владислава Чайку обрали 18 грудня 2020 року. Тобто депутат оскаржив порядок формування керівництва тієї комісії, у якій працює сам.

Суд не скасовував ані створення п’яти постійних комісій, ані їхній персональний склад, ані обрання голів. Інші пункти рішення №2/36, яким міськрада також призначила керівництво ще двох комісій, а саме земельної та освітньої, у цій справі не оскаржувалися.

Хто оскаржив рішення

Владислав Чайка — депутат Миколаївської міської ради, обраний у 2020 році від «Опозиційної платформи — За життя». На тих самих місцевих виборах він був головним суперником Олександра Сєнкевича у боротьбі за посаду міського голови: у другому турі 22 листопада, за оголошеними міськвиборчкомом результатами, переміг чинний мер.

Владислав Чайка уже кілька років не бере участі у засіданнях міськради Миколаєва, фото з Facebook-сторінки депутата

Його фракція стала найбільшою в раді — 17 мандатів, — але не отримала жодного головування в комісіях і вже наступного дня після їх формування оголосила про перехід в опозицію. Сам Чайка увійшов до комісії з питань житлово-комунального господарства — тієї, обрання керівництва якої згодом і оскаржив.

Нині він позафракційний депутат і не бере участі в засіданнях ради: з 2022 року сесії проходять онлайн, а Чайка такий формат не визнає. У жовтні 2025 року, коли міськрада вперше майже за чотири роки частково зібралася офлайн, він заявив, що його не попередили: «Якщо б мені повідомили про те, що у нас буде засідання офлайн, звичайно, я б перший був там присутній». Секретар ради Дмитро Фалько тоді пояснив його відсутність і запевнив, що наступного разу депутат прийде особисто, однак цього не сталось.

При цьому судову боротьбу за порядок формування керівництва комісій Чайка веде з лютого 2021 року — і не припинив її навіть тоді, коли перестав з’являтися в самій раді.

Чому рада не мала таких повноважень

Одне з перших засідань Миколаївської міської ради у грудні 2020 року, які тоді проходили у сесійній залі, фото з архіву МикВісті

В основі спору — розмежування компетенції між радою та її постійними комісіями, встановлене законом «Про місцеве самоврядування в Україні».

Стаття 26 відносить до виключної компетенції ради утворення і ліквідацію постійних комісій, затвердження та зміну їхнього складу, а також обрання голів комісій. Натомість стаття 47 визначає, що постійна комісія на своєму першому засіданні обирає зі свого складу заступника голови та секретаря.

«Аналіз наведених норм свідчить, що законодавець свідомо розмежував компетенцію представницького органу місцевого самоврядування та компетенцію самої постійної комісії», — зазначено в постанові.

Суд наголосив, що такий розподіл виключає розширене тлумачення: регламент ради визначає порядок її роботи, але не може змінювати встановлений законом розподіл повноважень або наділяти раду компетенцією, якої закон їй не надає. Надання собі додаткових повноважень локальним актом суперечить частині другій статті 19 Конституції, за якою органи місцевого самоврядування зобов’язані діяти виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, визначені законом.

Звідси висновок колегії суддів: ухвалюючи спірне рішення, міськрада діяла поза межами компетенції, і це є «самостійною та достатньою підставою» для визнання рішення протиправним і його скасування.

Рішення було похідним від норми, яку суди скасували ще у 2021 році

Спірний пункт рішення №2/36 ухвалили на підставі частини другої пункту 2 статті 17 регламенту міськради. Ця норма дозволяла сесії обирати заступника голови та секретаря комісії, якщо комісія не зробила цього на першому засіданні. Регламент затвердили того ж 24 грудня 2020 року — окремим рішенням №2/35.

Пункт регламенту міськради Миколаєва, скасований судом ще кілька років тому, скриншот з сайту Миколаївської міської ради

Саме цю норму Чайка оскаржив першою і виграв: 22 жовтня 2021 року Миколаївський окружний адміністративний суд у справі №400/1198/21 визнав її протиправною та нечинною, а 12 січня 2022 року П’ятий апеляційний адміністративний суд залишив це рішення без змін.

У нинішній справі апеляційний суд зазначив, що ця обставина має преюдиційне значення й повторному доказуванню не підлягає. Водночас правова оцінка, надана в іншій справі, для суду не обов’язкова, тому наслідки ухвалення рішення №2/36 колегія оцінювала самостійно — і дійшла висновку, що нормативною підставою для нього було положення, яке суперечило закону та фактично розширювало компетенцію ради.

Привіт! Я — Катерина Середа, авторка цього матеріалу.

Дякую за увагу до наших текстів — це важливо для команди МикВісті.

Ми регулярно публікуємо глибокі матеріали для тих, хто хоче розібратися в темі та дійти до суті.

Маємо десятки прикладів, коли наша журналістика разом із читачами впливала на ситуацію і змінювала її.

Долучайтеся до Клубу читачів МикВісті — підтримайте незалежну журналістику, яка має значення.

Приєднатись до Клубу МикВісті

Чому суд визнав, що рішення стосується прав депутата

Перша інстанція відмовила Чайці саме на цьому: суд вважав рішення №2/36 актом індивідуальної дії, який стосується виключно названих у ньому осіб і не породжує правових наслідків для позивача. Ту саму позицію в суді відстоювала міськрада.

Апеляція з цим не погодилася. Постійні комісії є органами ради, через діяльність яких депутати реалізують свої представницькі повноваження, а порядок формування їхнього керівного складу визначений безпосередньо законом — тому відступ від нього впливає на правове становище кожного депутата.

«Позивач виступає у цих правовідносинах не лише як особа, право якої порушено, а також як депутат, який має зобов’язання, в тому числі вчиняти дії, звертатись до суду задля дотримання та забезпечення виконання Миколаївською міською радою положень частини 2 статті 19 Конституції України», — йдеться в постанові.

Обґрунтовуючи статус позивача, суд процитував і статтю 49 закону про місцеве самоврядування, зокрема норму про те, що депутат зобов’язаний брати участь у роботі сесій ради та засідань постійних комісій, до складу яких його обрано.

Не прийняв суд і аргумент про те, що рішення давно виконане: сам по собі факт виконання індивідуального акта не виключає судового контролю за його законністю, якщо йдеться про дотримання органом влади меж своїх повноважень.

Як справа тривала п’ять років

До суду Чайка звернувся у лютому 2021 року й оскаржив одразу дві пов’язані речі: норму регламенту та ухвалене на її підставі рішення №2/36.

Ухвалою від 1 червня 2021 року позовні вимоги роз’єднали, а вимогу щодо рішення №2/36 виділили в окреме провадження — справу №400/4034/21. Уже 25 червня 2021 року її зупинили до того, як набере законної сили рішення у справі про регламент.

Після того як ту справу остаточно вирішили на початку 2022 року, провадження простояло ще чотири роки. Його поновили ухвалою від 26 лютого 2026 року, розпочавши розгляд спочатку, і 23 квітня 2026 року Миколаївський окружний адміністративний суд відмовив у задоволенні позову. Цю відмову й скасувала апеляція 30 липня.

Що тепер

Мер Миколаєва Олександр Сєнкевич та секретар ради Дмитро Фалько, архівне фото МикВісті

Постанова набрала законної сили з дати ухвалення — 30 липня — і не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п’ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства.

Водночас у резолютивній частині немає вказівки міськраді переобрати чинних заступників голів чи секретарів комісій. Суд також не визнавав недійсними висновки, рекомендації чи інші результати роботи комісій за минулі роки.

Питання про наслідки для роботи комісій у процесі порушувала сама міськрада: вона наполягала, що скасування рішення після його виконання поставить під сумнів правові наслідки діяльності комісії за тривалий період і порушить принцип правової визначеності. Апеляційний суд відхилив цей аргумент як підставу зберігати рішення, ухвалене поза межами повноважень, але окремих наслідків для вже прийнятих комісіями документів у постанові не визначив.

Що саме скасовано: не створення п’яти комісій, не їхній персональний склад і не обрання голів. Суд скасував пункт рішення, яким сама міськрада обрала заступника голови та секретаря постійної комісії, — це повноваження закон відносить до самих комісій.

Суд: міськрада Миколаєва діяла поза межами кометенції, призначаючи заступників та секретарів депутатських комісій, скриншот з рішення суду

Як ця норма з’явилася у грудні 2020 року

Історія почалася відразу після місцевих виборів, коли новообрана рада писала регламент і формувала комісії. 10 грудня депутати створили тимчасову комісію під керівництвом Сергія Кантора, яка готувала регламент і положення про постійні комісії. Під час цієї роботи вони вирішили передбачити можливість обрання сесією не лише голів, а й заступників та секретарів комісій — саме навколо цієї конструкції згодом і виник судовий спір.

Тимчасова депутатська комісія, яка у грудні 2020 року розробляла новий регламент міськради Миколаєва, фото з архіву МикВісті

Паралельно фракції ділили самі комісії. «МикВісті» 15 грудня писали, що керівні посади обговорювали не на засіданнях тимчасової комісії, а на окремих зустрічах голів фракцій, одна з яких відбулася в ресторані Daily Анни Ременникової з «Пропозиції».

18 грудня міськрада затвердила положення про постійні комісії, а 37 голосами — їхній персональний склад. Комісію із законності очолила Олена Кісельова («Європейська солідарність»), бюджетну — Федір Панченко («Пропозиція»), земельну — Олена Нестеренко («Слуга народу»), комісію ЖКГ — Дмитро Іванов («Пропозиція»), соціально-гуманітарну — Ганна Норд («Наш край»).

Окремою була історія Федора Панченка. До ради він пройшов від «Пропозиції», однак, за інформацією «МикВісті», отриманою під час політичних домовленостей 2020 року, головування в бюджетній комісії він отримав у межах квоти «Слуги народу», а його кандидатуру просував тодішній голова Миколаївської ОДА Віталій Кім. У відкритому матеріалі від 15 грудня зафіксована участь Кіма в переговорах навколо бюджетної та земельної комісій, хоча конкретна домовленість щодо Панченка там не деталізована. Ще у передвиборчий період Панченко з’являвся на заходах «Слуги народу» — зокрема у фоторепортажі «МикВісті» з презентації штабу партії 23 червня 2020 року.

24 грудня суперечка перейшла в сесійну залу. «МикВісті» писали, що Олена Кісельова, Станіслав Мартиросов і Сергій Танасов виступили проти норми, яка дозволяла раді обрати заступника голови чи секретаря замість комісії. Мартиросов тоді посилався саме на статтю 47 закону «Про місцеве самоврядування» — ту, на якій за п’ять із половиною років ґрунтуватиметься постанова апеляційного суду. Пропозиція ухвалити регламент без спірного абзацу набрала лише сім голосів, а регламент разом із нормою підтримали 28 депутатів.

Того ж дня рада ухвалила два рішення поспіль: №2/35 — про затвердження регламенту, і №2/36 — про обрання керівництва постійних комісій, яким норму одразу застосували на практиці. Пункт 2 цього рішення суд і скасував.

П’ятирічний строк минув, але ця рада продовжує працювати

У 2026 році, на п‘ятий рік повномасштабної війни, міськрада Миколаєва проводить свої засідання онлайн, хоча деякі депутати працюють у будівлі мерії, фото МикВісті

Склад Миколаївської міськради VIII скликання обрали на чергових місцевих виборах 2020 року. Конституція визначає п’ятирічний строк повноважень місцевої ради, тож звичайний строк цієї каденції вже минув.

Однак під час воєнного стану проведення виборів органів місцевого самоврядування заборонене. 8 жовтня 2025 року Верховна Рада ухвалила постанову №4621-IX «Про безперервність функціонування представницьких органів місцевого самоврядування… в умовах збройної агресії російської федерації»: чинні ради залишаються повноважними до обрання нового складу на наступних місцевих виборах та початку його роботи.

Тому судове рішення стосується не ради з минулої каденції: той самий склад міськради працює й у 2026 році. А один із перших принципових спорів цього скликання — про те, хто саме має формувати керівництво постійних комісій, — отримав остаточну юридичну оцінку через п’ять років і сім місяців після того, як рада ухвалила спірне рішення.