Освітні втрати у школах Миколаєва: як війна, тривоги та дистанційка вплинули на навчання дітей

Новини Миколаєва
•
Анна Гакман
•
15:51, 18 березня, 2026

Повітряні тривоги, відключення світла, дистанційні уроки, за останні кілька років навчання українських школярів не раз переривалося. У результаті частина дітей відстала від програми, а деякі теми вчителям доводиться пояснювати повторно. У школах Миколаєва кажуть: освітні втрати справді є, і вони накопичувалися ще з часів пандемії ковіду, а з початком повномасштабної війни лише посилилися. Щоб допомогти учням надолужити пропущене, школи організовують додаткові заняття, літні школи, консультації та змінюють підхід до навчання.

Журналісти «МикВісті» розібралися, як війна і дистанційка вплинули на навчання дітей та що роблять школи, щоб подолати ці прогалини.

Дистанційне навчання залишило прогалини у знаннях

Станом на початок березня у Миколаєві працюють 64 школи: 43 навчаються очно, 9 у змішаному форматі і 12 дистанційно. У дистанційних закладах є 159 класів, які працюють онлайн, а в очних — 185. З 34 тисячі 521 учня міста у Миколаєві перебувають 28 тисяч 656. З них 21 тисяі 333 (62%) навчаються очно, 2 тисячі 663 (8%) — у змішаному форматі, а 10 тисяч 525 (30%) — дистанційно.

Крім того, через відсутність укриттів деякі школи змушені тимчасово працювати на базі інших закладів: гімназія №15 — у приміщенні гімназії №13, гімназія №18 — у гімназії №6, гімназія №33 — у гімназії №54, гімназія №48 — у ліцеї імені О. Ольжича, а гімназія №12 — у музичній школі №8.

Учні Миколаївського ліцею №55 під час очних уроків. Фото: Анна Гакман / МикВісті

Директорка ліцею імені Миколи Аркаса Любов Патлата розповіла «МикВісті», що повернення до очного навчання після кількох років дистанційки стало непростим і для учнів, і для вчителів. За її словами, частину матеріалу довелося повторювати, адже не всі теми діти змогли добре засвоїти під час онлайн-уроків.

— Як і в багатьох школах, наші діти кілька років навчалися дистанційно, тому після повернення до очного формату освітні втрати були значними. Повноцінно перейти на офлайн-навчання ми змогли лише минулого навчального року, тому основну увагу подоланню цих прогалин приділяли саме тоді. Вересень фактично був присвячений повторенню матеріалу, який учні опановували дистанційно, — розповідає вона.

Директорка ліцею імені Миколи Аркаса Любов Патлата. Фото: 0512

Щоб зрозуміти, де саме виникли прогалини у знаннях, у школі проводили комплексні роботи з предметів за програмою попереднього року. За їхніми результатами вчителі визначали теми, які потрібно повторити.

— Ми давали їм комплексні роботи за програмою попереднього класу, щоб зрозуміти, де саме є прогалини. Після аналізу цих робіт стало зрозуміло, на які теми потрібно звернути найбільшу увагу. Звісно, що за місяць вони не надолужать. Тому ми працювали над цим протягом усього навчального року, — пояснює директорка.

Учні Миколаївського ліцею №55 під час очних уроків. Фото: Анна Гакман / МикВісті

Крім того, для учнів також організовували додаткові заняття під час канікул.

Зазначимо, що ліцей імені Миколи Аркаса уже кілька років працює на базі іншого навчального закладу, поки проводяться відновлювальні роботи у будівлі їхньої школи, пошкодженої російським обстрілом.

Літні школи та консультації для батьків

Деякі навчальні заклади розробили власні стратегії подолання освітніх втрат. За словами директорки Миколаївського ліцею імені професора М.Александрова Тетяни Геллер, у їхньому закладі створили окреме положення про таку роботу.

Тетяна Геллер. Фото: Inshe TV

— На сьогодні у нашому закладі є окрема стратегія подолання освітніх втрат. Ми навіть маємо спеціальне положення, де прописано, як саме школа працює з цією проблемою. Якщо коротко, стратегія складається з кількох ключових напрямів. На першому місці — можливість надолужити навчальний час. Адже освітні втрати часто виникають через повітряні тривоги. Буває так, що тривога припадає на один і той самий урок кілька разів, і тоді випадає три-чотири години навчання. Тому наше головне завдання? знайти можливості компенсувати цей втрачений час. Один із таких інструментів — літня школа, яка є додатковим ресурсом для учнів, — розповідала вона у коментарі «МикВісті».

Учні Миколаївського ліцею імені професора М.Александрова. Фото: Тетяни Геллер

За її словами, у літній школі навчаються дві категорії дітей: обдаровані учні та ті, кому потрібно надолужити прогалини в знаннях. Минулого року участь у ній взяли близько 80% учнів школи.

— У ній займаються дві категорії учнів. Перша – це обдаровані діти, які беруть участь у всеукраїнських олімпіадах або представляють Малу академію наук. Наприклад, цього року дев’ять наших учнів їдуть на всеукраїнські олімпіади, ще четверо презентують свої роботи в МАН. Друга категорія – це учні, яким потрібно надолужити освітні втрати. Літня школа проходить після завершення навчального року і триває близько десяти днів, поки вчителі ще працюють перед відпустками. Минулого року участь у ній взяли близько 80% учнів нашого закладу, — зазначає директорка.

Учні Миколаївського ліцею №55. Фото: Анна Гакман / МикВісті

Крім цього, вчителі проводять індивідуальні консультації, а також регулярно проводять діагностику освітніх втрат. Ще один інструмент, так звані «батьківські суботи».

— Щосуботи п’ять учителів проводять консультації для батьків. Вони можуть поставити будь-які запитання щодо навчання дітей, — пояснює Тетяна Геллер.

Моніторинг знань та гнучкі навчальні програми

Підтримай тих, хто щодня тримає місто в курсі

Клуб МикВісті — місце, де читач і редакція по один бік.

Учасники мають закритий чат, ексклюзивну розсилку із залаштунків життя журналістів, бачать новини раніше й впливають на зміни.

Приєднуйся. Разом тримаємо місто світлим

Безпечна оплата

Отримувачем внесків є ГО «Миколаївський Медіа Хаб» (ЄДРПОУ 45160758). Здійснюючи внесок, ви підтверджуєте згоду з тим, що внесена сума не підлягає поверненню та може бути використана ГО «Миколаївський Медіа Хаб» на реалізацію статутної діяльності, що включає підтримку незалежної журналістики та створення суспільно важливого контенту. Публічна оферта.

У школах активно використовують різні системи моніторингу знань, від внутрішніх тестувань до міжнародних освітніх маркерів.

— Ми проводимо власний мультипредметний тест у дев’ятому класі раз на рік, а у 10-11 класах — двічі на рік. Після цього аналізуємо, які теми западають, — говорить Тетяна Геллер.

Якщо певні теми виявляються складними, учителі можуть змінювати порядок вивчення матеріалу. Водночас, за словами директорки, середній бал учнів у ліцеї залишається стабільним — близько 7,4–7,9.

— Це називається гнучкість навчальних програм з урахуванням освітніх втрат, — додає вона.

Учні Миколаївського ліцею імені професора М.Александрова. Фото: Тетяни Геллер

Учителі: війна та тривоги впливають на навчання

Також ми поспілкувалися з учителем історії Миколаївського ліцею №55 Андрієм Гавриленком. Він також вважає, що освітні втрати справді проявляються. За його словами, через повітряні тривоги та відключення світла діти наприкінці навчання мають прогалини у знаннях.

— Зазвичай це проявляється у невстиганні за навчальним матеріалом. Через повітряні тривоги або відключення світла діти наприкінці навчання мають освітні втрати. І це, на жаль, нормальна ситуація в нинішніх умовах. Ми намагаємося робити все, що в наших силах, щоб постійно працювати над їх подоланням. Але, звісно, не на всі обставини можемо вплинути. Іноді виникають так звані «білі плями» у знаннях: здається, що тему проходили, але діти її просто не пам’ятають, — розповів Андрій Гавриленко у коментарі «МикВісті».

Учитель історії Миколаївського ліцею №55 Андрій Гавриленко. Скриншот з YouTube-каналу МикВісті

На його думку, окремою проблемою стало дистанційне навчання, під час якого складно контролювати виконання завдань.

— Онлайн складніше оцінювати знання, тому що контролю менше. Діти можуть списувати, і всі тести раптом стають на 12 балів, — говорить Андрій Гавриленко.

Учні Миколаївського ліцею №55 проводять зустріч про ментальне здоровʼя. Фото: «Імпульс»

Психолог: дистанційка вплинула на концентрацію дітей

Психологиня Миколаївського ліцею №55 Світлана Рюпіна зазначає, що дистанційне навчання вплинуло на здатність учнів концентруватися.

— На дистанційному навчанні дітям потрібні великі навички самоорганізації, яких у них часто немає. Вони могли вимкнути камеру і займатися своїми справами, — пояснює вона.

Психологиня Миколаївського ліцею №55 Світлана Рюпіна. Скриншот з YouTube-каналу МикВісті

Втім, психологиня каже, що із соціалізацією дітей ситуація поступово покращується.

— Наш заклад уже другий рік навчається очно, тому говорити про втрату соціалізації через дистанційне навчання зараз складно. Діти із задоволенням приходять до школи саме заради спілкування. Насправді проблема більше пов’язана з тим, що діти звикають до гаджетів і значна частина їхнього спілкування відбувається онлайн. Тому очне навчання, навпаки, допомагає відновлювати соціалізацію: учні спілкуються на перервах, до і після уроків, разом приходять до школи та проводять час після занять, — говорить вона.

Ліцеї №55. Фото: «Імпульс»

Що кажуть учні?

«МикВісті» поспілкувались зі школярами Миколаївського ліцею №55. Самі учні кажуть, що найбільше на навчання впливають повітряні тривоги, відключення світла та тривалий період дистанційного навчання.

Учениця 11 класу ліцею №55 Діана говорить, що очне навчання для неї значно комфортніше.

— Ми почуваємо себе більш впевненл. Тут наші друзі, вчителі, вони нам допомагають. Онлайн — це більш таке скуто, ми вдома, у такому «коконі». А зараз ще й підготовка до НМТ, тому офлайн набагато краще, — розповідає вона.

Водночас повітряні тривоги все ж переривають навчальний процес.

— Тривоги, на жаль, їх багато і це небезпечно. Але ми намагаємося балансувати. Вчителі ставляться до цього більш лояльно і дають трохи більше часу, — каже учениця.

Учениця 11 класу ліцею №55 Діана. Скриншот з YouTube-каналу МикВісті

Своєю чергою, учень 11 класу ліцею №55 Максим також вважає, що навчатися офлайн краще.

— Зараз ми навчаємося офлайн, але раніше була змішана форма: тиждень онлайн, тиждень офлайн. Зараз же ми повністю онлайн. Мені здається, що краще навчатися офлайн, бо так я легше сприймаю матеріал і краще його усвідомлюю, — говорить Максим.

Учень 11 класу ліцею №55 Максим. Скриншот з YouTube-каналу МикВісті

Учень 11 класу Ілля Григор’єв говорить, що дистанційне навчання для нього було комфортнішим.

— Онлайн — більше простору. Можна попити, поїсти, поки урок іде. Але офлайн теж нормально, бо можна концентруватися на вчителі, — каже він.

При цьому хлопець зазначає, що за останні роки змінилася поведінка самих дітей:

— Мені здається, всі стали більш закриті і більше сидять у телефонах.

Учні ліцею №55 під час очних уроків. Фото: Анна Гакман / МикВісті

Учень 10 класу Олексій Гринько також вважає, що офлайн-навчання має більше переваг.

— Офлайн - це можливість поспілкуватися з друзями і більше попрацювати. Онлайн теж прикольно, але там майже немає взаємодії, — говорить він.

Інший учень ліцею Вадим Римарчук говорить, що інколи навчання проходить занадто швидко.

— Бачу, що деякі вчителі дуже швидко поспішають. Матеріал не завжди добре засвоюється. Хотілося б, щоб пояснювали трохи спокійніше, — говорить Вадим Римарчук.

Учні Миколаївського ліцею №55 під час очних уроків. Фото: Анна Гакман / МикВісті

Де найбільше спостерігаються освітні втрати?

За словами виконувачки обов’язків директора Центру професійного розвитку педагогічних працівників Миколаєва Ганни Деркач, проблема освітніх втрат актуальна для всієї країни та виникли ще під час пандемії Covid-19 і посилилася через війну.

— Питання подолання освітніх втрат і проблеми надолуження прогалин у знаннях учнів є актуальним вже не перший рік. Це обумовлено певними об’єктивними обставинами: ковідом, воєнним станом і навчанням у дистанційному форматі, — каже вона.

За її словами, у школах проводять діагностику знань, щоб визначити прогалини та допомогти учням їх надолужити.

— У закладах освіти на початку навчального року проводиться діагностування, за результатами якого розробляється стратегія подолання освітніх втрат: додаткові заняття, повторення матеріалу, робота з партнерами та громадськими організаціями, — пояснює Ганна Деркач.

Учні ліцею №55 під час очних уроків. Фото: Анна Гакман / МикВісті

За результатами моніторингу, найбільші втрати спостерігаються з математики, української мови, історії та англійської мови. Водночас певні позитивні зміни вже помітні.

— Показники успішності учнів за перший семестр 2025–2026 навчального року засвідчили позитивні зрушення: з математики — на 1,7%, з української мови — на 2,2%, з історії — на 2,6%, з англійської — на 2,4%, — зазначає вона.

Крім академічних результатів, школи приділяють увагу і психологічному стану дітей.

— Робота з подолання освітніх втрат - це не лише надолуження прогалин у знаннях, а й підтримка психоемоційного стану дітей, формування впевненості та мотивації до навчання, — додає Ганна Деркач.

Додамо, що у Миколаєві понад 16% закладів співпрацюють з БФ «Бути успішним», ГО «Навчай для України», Асоціацією інноваційної та цифрової освіти спільно з Дитячим фондом ООН (ЮНІСЕФ) по подоланню освітніх втрат.

Який формат навчання зараз переважає

За словами директорки департаменту освіти Миколаївської ОВА Алла Веліховська, сьогодні більшість навчальних закладів області працюють очно.

— На сьогодні очна форма навчання переважає: приблизно дві третини закладів працюють стаціонарно. Дистанційний формат застосовується лише як тимчасовий, наприклад, на тиждень або два через безпекову ситуацію, — говорить вона.

Очільниця департаменту освіти Миколаївської ОВА Алла Веліховська, архівне фото: МикВісті

Вона також зазначає, що держава намагається створити умови для навчання всіх дітей, навіть тих, хто перебуває за кордоном або на окупованих територіях.

— Для дітей, які перебувають за кордоном, створені спеціальні класи, де вони вивчають український компонент — мову, історію, літературу. Це дозволяє їм отримати український атестат, — пояснює Алла Веліховська.

Водночас вона визнає, що освітні втрати дійсно є. За її словами, школи намагаються компенсувати ці втрати через додаткові заняття, індивідуальні плани навчання та роботу з учнями після пропусків.

— Вони серйозні, і цього ніхто не приховує. Причини зрозумілі: війна, тривоги, евакуації, навчання за кордоном, психологічний стан дітей, — каже вона.

Отже, освітяни визнають: повністю компенсувати освітні втрати, які виникли через пандемію та війну, швидко неможливо. Однак школи поступово адаптують навчальний процес до нових умов, а саме змінюють програми, проводять додаткові заняття, організовують літні школи та працюють над підтримкою психологічного стану дітей.

Учні Миколаївського ліцею №55 під час очних уроків. Фото: Анна Гакман / МикВісті

Нагадаємо, у Миколаєві з 15 березня розпочнеться прийом документів до перших класів на 2026–2027 навчальний рік.

Подати заяву можна кількома способами:

електронною поштою (скановані документи);
онлайн через портал ІСУО;
особисто — за графіком, який встановить кожна школа.

Батькам радять слідкувати за оновленнями на сайті обраного навчального закладу та завчасно підготувати всі необхідні документи.

Чому ви читаєте «МикВісті»? Яка наша діяльність найбільш важлива для вас? Та чи хотіли б ви стати частиною спільноти читачів? Пройдіть опитування, це анонімно і займе 5 хвилин вашого часу

Останні новини про: Миколаїв

У Миколаєві через знеструмлення мікрорайону Північний обмежили рух транспорту

У Миколаєві двоє підлітків постраждали від вибуху патрона: гралися з ним у полі

Миколаївські рапіристи здобули медалі на міжнародних та всеукраїнських змаганнях

Читайте також:

новини