Одещина та Херсонщина до кінця століття можуть частково піти під воду, — екологи

Кліматичні зміни. Фото для ілюстрації/Фокус

Одеська та Херсонська області та півострів Крим до кінця 21 століття можуть частково піти під воду. Це повʼязано зі зміною клімату та підвищенню температури.

Про це в інтервʼю виданню «Фокус» розповіла екологиня Анна Корягіна.

Вона зазначила, що через активне використання викопного палива — нафти, вугілля та газу, — в атмосферу потрапляють величезні обсяги парникових газів тому зростає глобальна річна температура і клімат змінюється. Через зміну клімату, відповідно, піднімається рівень Світового Океану.

Підтримай тих, хто щодня тримає місто в курсі

Клуб МикВісті — місце, де читач і редакція по один бік.

Учасники мають закритий чат, ексклюзивну розсилку із залаштунків життя журналістів, бачать новини раніше й впливають на зміни.

Приєднуйся. Разом тримаємо місто світлим

Одноразова підтримка Підписка місячна

₴ 50 ₴ 100 ₴ 500

Підтримати

₴ 100 ₴ 250 ₴ 500

Безпечна оплата

Отримувачем внесків є ГО «Миколаївський Медіа Хаб» (ЄДРПОУ 45160758). Здійснюючи внесок, ви підтверджуєте згоду з тим, що внесена сума не підлягає поверненню та може бути використана ГО «Миколаївський Медіа Хаб» на реалізацію статутної діяльності, що включає підтримку незалежної журналістики та створення суспільно важливого контенту. Публічна оферта.

«За найгіршим сценарієм (якщо країни так і продовжать спалювати викопні палива і клімат буде стрімко змінюватися), в Україні до кінця століття можуть бути підтоплені території площею майже 650 тисяч гектарів, а з урахуванням припливів під час штормів та сильних вітрів — до 1 мільйона гектарів. Це майже площа Тернопільської області. Найбільшого впливу можуть зазнати Крим, Херсонська та Одеська області, — сказала Анна Корягіна.

Водночас, через підвищення температури в Україні мілітимуть річки, особливо басейнів Прип’яті, Південного Бугу та Дністра, тому з часом у деяких областях може виникнути гостра нестача питної води. На противагу цьому, річкам Полісся може загрожувати формування тривалих весняних паводків, а річки Західного регіону ризикують катастрофічними повенями на гірських ділянках. 

Окрім використання викопного палива на кліматичні зміни впливає російсько-українська війна. Адже, за підрахунками екологів, за 24 місяці російська агресія в Україні призвела до додаткових викидів 175 мільйонів тонн вуглекислого газу.

Екстремальна спека у Миколаєві влітку 2024

Липень 2024 року приніс Миколаєву аномально високі температури, які суттєво позначилися на екологічній ситуації міста. Цей екстремальний температурний режим створив не лише дискомфорт для мешканців, але й серйозні проблеми для міської екосистеми. У липні миколаївські рятувальники майже щодня звітували про займання сухостою, чагарників та іншого на відкритих територіях та зауважували про найвищий рівень пожежної небезпеки. І якщо офіційно рекордна температура сягала рекордних 42 градуси, то фактично повітря на вулицях прогрівалось до 60 градусів за Цельсієм.

Що відбувається з кліматом, як спека вплинула на Миколаїв та чи можливо адаптуватися до такої погоди «МикВісті» розповіли у матеріалі «Екстремальна спека. Що відбувається з кліматом в Миколаєві? Пояснюємо».

Раніше ми писали, що експерти проєкту Європейського союзу APENA 3 працюють над кліматичними стратегіями трьох пілотних областей України: Миколаївської, Івано-Франківської та Львівської.

Варто зазначити, що ще у травні 2023 року експерти проєкту презентували проміжні результати з оцінки вразливості секторів економіки до зміни клімату на прикладі Миколаївської області. Тоді йшлося, що зміни середньорічних температур в області перевищують загальносвітові показники. Виявилося, що ця тенденція прискорюється протягом останніх 30 років з більш частими та інтенсивними грозами, зливами та шквалами. Водночас, додали там, російська агресія ще більше підвищила ризики виникнення пожеж у степовій та інших частинах регіону.

Нагадаємо, що Миколаївську, Львівську та Івано-Франківську області обрали у якості пілотних областей ще до повномасштабного російського вторгнення. Їм надають міжнародну технічну допомога з підготовки обласних стратегій з адаптації до зміни клімату. Зокрема, у серпні 2021 року при Миколаївській облдержадміністрації створили робочу групу з розробки стратегії адаптації області до зміни клімату в рамках проєкту APENA 3.