У Миколаєві оцифрували колекцію першої дослідниці таврійського розпису

У Миколаєві оцифрували колекцію першої дослідниці таврійського розпису. Фото Миколаївський обласний краєзнавчий музей

Колекцію першої дослідниці таврійського розпису Євгенії Бондаренко та провідної майстрині Любові Паранюк оцифрували. Ці роботи скоро можна буде побачити в електронному форматі.

Про це повідомили в Миколаївському обласному краєзнавчому музеї.

Таврійський розпис — самобутній напрям українського декоративно-ужиткового мистецтва Причорномор'я, що поєднує морську тематику зі степовими мотивами та символікою оберегів. У листопаді 2025 року його офіційно внесли до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України.

Колекцію оцифрували у серпні Миколаївський обласний краєзнавчий музей спільно з Центром навчання і освіти дорослих «Південь». До цифрової збірки увійдуть роботи першої дослідниці таврійського розпису Євгенії Бондаренко, твори Любові Паранюк, роботи миколаївських художниць і випускників навчальних ініціатив із вивчення «таврійки».

У Миколаєві оцифрували колекцію першої дослідниці таврійського розпису. Фото Миколаївський обласний краєзнавчий музей

У Миколаєві оцифрували колекцію першої дослідниці таврійського розпису. Фото Миколаївський обласний краєзнавчий музей

У Миколаєві оцифрували колекцію першої дослідниці таврійського розпису. Фото Миколаївський обласний краєзнавчий музей

У музеї розповіли, що у їхніх фондах зберігають 55 робіт Євгенії Бондаренко.

«Саме Євгенія Бондаренко звернула увагу на незвичні орнаменти, якими були розписані стіни хат Кінбурну. Вона збирала зразки, досліджувала їхній стиль, техніку та символіку, систематизувала свої знання й назвала цей вид народного мистецтва таврійським розписом. Завдяки її дослідницькій та творчій праці ця традиція отримала нове життя», — розповіли у музеї про дослідницю.

У музеї зазначили, що Євгенія Бондаренко також створювала свої роботи у техніці таврійського розпису. Ці роботи допомагають краще зрозуміти витоки техніки, а творчість Любові Паранюк — вже її розвиток сьогодні.

У Миколаєві оцифрували колекцію першої дослідниці таврійського розпису. Фото Миколаївський обласний краєзнавчий музей

У Миколаєві оцифрували колекцію першої дослідниці таврійського розпису. Фото Миколаївський обласний краєзнавчий музей

Роботи представлять на новому сайті. У музеї розповідають, що можна буде більше дізнатися про таврійський розпис, і навчитися розрізняти автентичний від стилізованих під нього творів.

Раніше повідомлялося, що у Миколаєві оцифрують 500 історичних фотографій і негативів, які зберігаються у фондах Миколаївського обласного краєзнавчого музею, Музею суднобудування і флоту, а також народного музею Миколаївського суднобудівного заводу.

Твори у цифровому форматі

Підтримай тих, хто щодня тримає місто в курсі

Клуб МикВісті — місце, де читач і редакція по один бік.

Учасники мають закритий чат, ексклюзивну розсилку із залаштунків життя журналістів, бачать новини раніше й впливають на зміни.

Приєднуйся. Разом тримаємо місто світлим

Одноразова підтримка Підписка місячна

₴ 50 ₴ 100 ₴ 500

Підтримати

by phone

---

by card

₴ 100

by phone

---

by card

₴ 250

by phone

---

by card

₴ 500

by phone

---

by card

Безпечна оплата

Отримувачем внесків є ГО «Миколаївський Медіа Хаб» (ЄДРПОУ 45160758). Здійснюючи внесок, ви підтверджуєте згоду з тим, що внесена сума не підлягає поверненню та може бути використана ГО «Миколаївський Медіа Хаб» на реалізацію статутної діяльності, що включає підтримку незалежної журналістики та створення суспільно важливого контенту. Публічна оферта.

Нагадаємо, у Миколаєві оцифрування музейних фондів триває вже кілька років і охоплює не лише фотографії, а й інші експонати. Так, у травні 2026-го в місті оцифрували понад 100 предметів для онлайн-колекції індустріальної спадщини півдня України, а трохи раніше, у грудні 2025-го, кількість оцифрованих музейних артефактів, доступних в онлайн-музеї та книзі, перевищила 300.

У січні 2026-го цифруванням займалася й Миколаївська обласна бібліотека, яка оцифрувала 122 рідкісні видання XVIII — початку XX століть.

Активно оцифровувався і краєзнавчий музей: ще у грудні 2024-го він отримав професійне фотообладнання для оцифрування стародруків, раритетних книг і карт, а раніше того ж року, у листопаді, з фондів краєзнавчого й художнього музею імені Верещагіна оцифрували 430 експонатів графіки другої половини ХХ століття, а в жовтні 2024-го — ще 110 графічних музейних предметів із колекції краєзнавчого музею.