У «Дикому Саду» миколаївські археологи знайшли докази соціального поділу мешканців городища

У «Дикому Саду» ще три тисячі років тому були еліта, «середній клас» і бідняки. Фото: Укрінформ

Археологи, які досліджують городище «Дикий Сад» у Миколаєві, заявили, що понад три тисячі років тому його мешканці вже були поділені за соціальним статусом і достатком. Таких висновків вдалося дійти після нових розкопок, які тривають і під час повномасштабної війни.

Про це в коментарі Укрінформу розповів дослідник городища, старший викладач кафедри історії Чорноморського національного університету імені Петра Могили Кирило Горбенко.

За його словами, за роки війни археологи дослідили новий об'єкт — приміщення №23 у ближньому передмісті городища. Цього року вони також почали розкопки між ближнім і дальнім передмістями. Дослідники припускають, що саме там проходив третій рів, який відокремлював ці частини поселення.

— За роки війни на «Дикому Саду» нам вдалося дослідити новий об’єкт — так зване приміщення №23, яке розташоване у ближньому передмісті. Також цього року почали вивчати ділянку між дальнім і ближнім передмістями. І тепер можемо припустити, що саме в цьому місці знаходився третій рів, який розділяв ближнє та дальнє передмістя, – розповів Кирило Горбенко.

Попри те, що останнім часом археологи знаходять менше нових артефактів, їм вдалося переосмислити вже відомі знахідки та краще зрозуміти, як було влаштоване поселення.

За словами Кирила Горбенка, рови навколо городища служили не лише для захисту. Вони також розділяли території, де жили люди різного достатку.

У центральній частині — цитаделі — мешкала місцева еліта. Серед неї були майстри, які володіли складними технологіями виготовлення бронзових виробів, кераміки та виробів із рогу.

У ближньому передмісті жили ремісники. Тут археологи виявили будинок майстра з обробки рогу та кістки, а поруч — житло майстра-ливарника. Саме цю групу дослідники умовно називають «середнім класом».

Натомість у дальньому передмісті проживали звичайні мешканці городища, а за його межами, на посаді, — найменш заможна частина населення.

Археологи вважають, що така структура поселення свідчить про високий рівень розвитку «Дикого Саду» та існування соціального й майнового розшарування ще в добу пізньої бронзи.

Що відомо про «Городище «Дикий сад»

Нагадаємо, що у 2024 році миколаївську пам'ятку археології «Городище «Дикий сад» включено до Державного реєстру нерухомих пам'яток України.

Городище відкрив археолог Феодосій Тимофійович Камінський 15 серпня 1927 року. Регулярні дослідження Дикого Саду розпочалися ще у 90-х роках ХХ століття та проходили під керівництвом Юрія Гребенникова. З 1998 року археологічну експедицію очолив Кирило Горбенко.

Із 200 подібних об'єктів на Півдні України, тільки в «Дикому Саду» збереглася система оборонних споруд. Перше державне об'єднання на території сучасної України — царство Кімерія, що виникло в дев’ятому столітті до нашої ери а «Дикий Сад», за словами істориків, це предтеча виникнення першої державності.

У 2016 році археологи знайшли архітектурну споруду античного періоду, яка датується 4-5 століттям до нашої ери. У 2017 році розпочався перший етап музеєфікації «Дикого Саду». Вперше розкопки на городищі, розташованому в історичній частині Миколаєва. В серпні цього ж року кілька сотень миколаївців та гостей та міста зібралися на оглядовому майданчику біля стародавнього городища Дикий Сад, щоб уперше настільки масштабно відзначити День археолога.

У 2018 році на цьому місці відкрили історико-археологічний комплекс «Дикий сад» і з цього приводу влаштували святкову програму «Герої земель кіммерійських».