Турецький експорт до Росії впав на третину через загрозу санкцій США

Реджеп Ердоган та Володимир Путін. Фото: kremlin.ru

Обсяг поставок із Туреччини до Росії за лютий скоротився на 33% — до 670 мільйонів доларів порівняно з 1 мільярдом за аналогічний період 2023 року.

Це випливає з даних Міністерства торгівлі Туреччини, пише The Moscow Times.

За підсумками двох місяців року турецький експорт до РФ становив 1,29 мільярда доларів. Роком раніше він перевищував 2 мільярда. Нині на Росію припадає лише 3,2% у загальному експорті Туреччини. У лютому лідерами за цим показником стали Німеччина (1,72 мільярда доларів) та США (1,33 мільярда доларів). 

Підтримай тих, хто щодня тримає місто в курсі

Клуб МикВісті — місце, де читач і редакція по один бік.

Учасники мають закритий чат, ексклюзивну розсилку із залаштунків життя журналістів, бачать новини раніше й впливають на зміни.

Приєднуйся. Разом тримаємо місто світлим

Одноразова підтримка Підписка місячна

₴ 50 ₴ 100 ₴ 500

Підтримати

₴ 100 ₴ 250 ₴ 500

Безпечна оплата

Отримувачем внесків є ГО «Миколаївський Медіа Хаб» (ЄДРПОУ 45160758). Здійснюючи внесок, ви підтверджуєте згоду з тим, що внесена сума не підлягає поверненню та може бути використана ГО «Миколаївський Медіа Хаб» на реалізацію статутної діяльності, що включає підтримку незалежної журналістики та створення суспільно важливого контенту. Публічна оферта.

Імпорт із Росії до Туреччини минулого місяця також впав більш ніж на третину (36,65%) — із 2 мільярдів до 1,3 мільярда доларів рік на рік.

Схожа тенденція спостерігалася й у січні. Тоді експорт із Туреччини до Росії зхлопнувся на 39%. За низкою товарів торгівля повністю припинилася. Зокрема, це торкнулося машинного обладнання.

Причиною скорочення товарообігу став ризик вторинних санкцій США. 22 грудня 2023 року американський президент Джо Байден дозволив Мінфіну вводити обмеження проти іноземних фінансових організацій, які допомагають обслуговувати угоди за участю підсанкційних осіб із РФ або сприяють постачанню обладнання російському військово-промисловому комплексу.

Після цього банки в Туреччині почали переглядати відносини з клієнтами з РФ через страх втратити доступ до долара, на який припадає майже половина світових фінансових транзакцій. Ситуація торкнулася і російських експортерів нафти, які перестали отримувати гроші за продані Анкарі барелі.

У січні аналогічні проблеми виникли з Індією, яка відмовилася приймати 14 танкерів із сахалінською нафтою сорту Sokol після того, як «Роснефть» не змогла відкрити рахунок в ОАЕ, щоб отримувати оплату в дирхамах.

На початку лютого турецькі банки почали закривати рахунки російських компаній. При цьому, якщо раніше під обмеження підпадали лише ті, хто перебував під санкціями, то тепер це поширилося майже на всіх.

У Кремлі говорили, що ведуть діалог із Туреччиною щодо «пошуку вирішення проблеми». До 20 лютого деякі банки республіки відновили прямі платежі з Росією, але лише за «зеленим» переліком товарів, який включає продукти харчування, медикаменти, сільгосппродукцію та текстиль.

Нагадаємо, раніше найбільший банк Кіпру, Bank of Cyprus, закрив свої представництва у Москві та Санкт-Петербурзі 22 січня та пішов з Росії.

Також головний для російських імпортерів банк Китаю зупинив усі розрахунки з РФ.

Банки Об’єднаних Арабських Еміратів (ОАЕ) через ризик вторинних санкцій обмежили розрахунки з Росією та почали закривати компаніям та фізособам рахунки.