Фонд держмайна шукає покупців на конфісковані боксити та глинозем МГЗ

Миколаївський глиноземний завод, архівне фото

Вищий антикорупційний суд конфіскував партію бокситів і глинозему з території Миколаївського глиноземного заводу. Сировину почали готувати до продажу.

Про це повідомили у Фонді державного майна України.

На продаж виставляють понад 441 тисячу тонн бокситів різного походження — з Гвінеї, Гани та Бразилії, а також понад 110 тисяч тонн глинозему.

Підтримай тих, хто щодня тримає місто в курсі

Клуб МикВісті — місце, де читач і редакція по один бік.

Учасники мають закритий чат, ексклюзивну розсилку із залаштунків життя журналістів, бачать новини раніше й впливають на зміни.

Приєднуйся. Разом тримаємо місто світлим

Одноразова підтримка Підписка місячна

₴ 50 ₴ 100 ₴ 500

Підтримати

by phone

---

by card

₴ 100

by phone

---

by card

₴ 250

by phone

---

by card

₴ 500

by phone

---

by card

Безпечна оплата

Отримувачем внесків є ГО «Миколаївський Медіа Хаб» (ЄДРПОУ 45160758). Здійснюючи внесок, ви підтверджуєте згоду з тим, що внесена сума не підлягає поверненню та може бути використана ГО «Миколаївський Медіа Хаб» на реалізацію статутної діяльності, що включає підтримку незалежної журналістики та створення суспільно важливого контенту. Публічна оферта.

Зокрема, планується реалізувати:

• понад 111,4 тисячі тонн бокситів із родовища Кіндія (Гвінея);

• понад 69,3 тисячі тонн бокситів із родовища Авасо (Гана);

• понад 18,7 тисячі тонн бокситів із родовища Джуруті (Бразилія);

• понад 124,2 тисячі тонн бокситів із родовища Діан-Діан (Гвінея);

• понад 117,5 тисячі тонн бокситів із родовища Тромбетас (Бразилія);

• понад 60,9 тисячі тонн металургійного глинозему;

• понад 49,7 тисячі тонн напрацьованого глинозему.

У Фонді держмайна зазначили, що зараз триває підготовка санкційних активів до прозорого продажу та вже розпочато пошук потенційних покупців. Підприємства, зацікавлені у придбанні сировини, можуть уже зараз надсилати листи про зацікавленість до Фонду державного майна.

Зазначимо, що раніше заступниця міністра економіки України Дарія Марчак заявляла, що Шламові поля Миколаївського глиноземного заводу, де накопичено понад 48 мільйонів тонн відходів виробництва глинозему, можуть становити окремий інтерес для потенційних інвесторів під час майбутньої приватизації підприємства.

Сам Миколаївський глиноземний завод входить до переліку об’єктів великої приватизації, які уряд планує планує виставити на аукціон у 4 кварталі 2026 року зі стартовою ціною 86 мільйонів доларів. Раніше у Фонді держмайна заявили, що стартова ціна МГЗ на аукціоні складе близько 6,3 мільярда гривень.

У Міністерстві економіки заявили, що питання шламосховищ та екологічної безпеки також врахують під час підготовки умов приватизації Миколаївського глиноземного заводу. Зокрема, екологічні зобов’язання для майбутнього інвестора мають стати частиною умов приватизації, які затверджуватиме Кабінет Міністрів. Розробкою цих умов займатиметься Фонд державного майна.

Раніше голова Миколаївської ОВА Віталій Кім заявляв, що після завершення війни Миколаївський глиноземний завод може стати одним із перших великих промислових об’єктів, який зацікавить міжнародних інвесторів. За його словами, підприємство може переорієнтуватися на ринки Європи та США або стати основою для створення алюмінієвого виробництва.

Водночас у Фонді держмайна зазначали, що головною перешкодою для приватизації або перезапуску заводу залишаються воєнні ризики, а не борги підприємства. Саме тому Україна шукає стратегічного інвестора, зокрема зі США або Індії.

Наразі інтерес до МГЗ проявила одна з найбільших алюмінієвих компаній світу, акції якої торгуються на Нью-Йоркській фондовій біржі.

«МикВісті» неодноразово писали про можливу екологічну катастрофу, яка може виникнути через ризики пиління шламу, а також витоку підшламових вод у Бузький лиман.

Раніше повідомлялося, що Миколаївський глиноземний завод, який держава конфіскувала у російського олігарха Олега Дерипаски, не може забезпечити безперервну обробку двох шламосховищ під Миколаєвом через втрату статусу об’єкта критичної інфраструктури.

Після чого голова Миколаївської обласної військової адміністрації Віталій Кім повідомив, що займається вирішенням питання щодо передачі конфіскованому у держвласність глиноземному заводу (МГЗ) спеціальних машин, які потрібні для обслуговування двох шламосховищ.

МГЗ уже не один рік має проблеу з систему зрошення шламових полів. Фото з архіву МикВісті

Миколаївський глиноземний завод — екологічна «бомба» уповільненої дії

Непрацюючий уже п‘ятий рік завод став в рази небезпечніше для навколишнього середовища, ніж за часів роботи на повну потужність. Таку позицію висловив очільник Державної екологічної інспекції Ігор Зубович у відповідь на інформаційний запит «МикВісті» щодо ситуації на МГЗ з початку повномасштабної війни.

Згідно з довідкою, яку «МикВісті» отримали від Державної екологічної інспекції, 19 липня 2022 року Миколаївський глиноземний завод повідомив про те, що через обстріли в районі шламосховища №2 ускладнена обробка поверхні укладеного червоного шламу у чашах шламосховища, через що виникли ризики пиління червоного шламу.

Через це підприємство обробляє лише третину площі шламосховища №2: «ведення бойових дій в районі розташування шламосховища №2 та ушкодження ліній системи пилопригнічення з утрудненням їх відновлення; відсутність можливості проведення обслуговування системи пилопригнічення у зв’язку з блокуванням рахунків підприємства. При цьому, обслуговування шламосховища №1 виконується у повному обсязі шляхом змочування території власними силами підприємства».

Двічі у серпні 2022, один раз у вересні 2022 та один раз у січні 2023 року МГЗ звітував про те, що внаслідок посилення швидкості вітру спостерігалось некероване пиління з якогось зі шламосховищ, що могло спричинити забруднення земельних ділянок за межами їх санітарно-захисної зони. Тоді підприємство задіяло в роботу систему пилопригнічення на шламосховищі №2.

Разом з тим, через нестачу персоналу, підприємство не змогло виконати роботи з пилопригнічення на пляжах шламосховища №1.

Неконтрольоване пиління шламу зі шламових полів підприємства продовжувало відбуватися і протягом 2023 року: у травні, липні, серпні (двічі) та вересні (4 рази).

До липня 2022 року роботи з обслуговування систем пилопригнічення шламосховища №2, у тому числі відновлення роботи системи після обстрілів, виконувала підрядна організація, яка припинила надавати послуги через те, що МГЗ майже пів року не платив їм за роботу.

Навесні 2023 року експлуатація на шламосховищах підприємства стала аварійною:

1. наповнення підшламовими водами робочої чаші шламосховища №1 перейшло допустимий рівень, що загрожує забрудненням акваторії Бузького лиману, що знаходиться в 300 метрах від шламового поля.
2. Критичний рівень накопичення підшламових від на шламосховищі №2, лужність яких вища, ніж у шламосховищі №1. Переповнення цього накопичувача призведе до забруднення прилеглих до нього сільськогосподарських земель.
3. Зберігається проблема значного пиління шламу на полі №2, що може спричинити забруднення повітря. Це пов’язано з тим, що там «сухий» метод накопичення, який вимагає постійного контролю та зволоження поверхні.
4. Спринклерна система пилопригнічення (необхідна для зволоження шламу), що діяла на підприємстві, за час бойових дій була пошкоджена та вийшла з ладу.

У липні 2025 року Державна екологічна інспекція Південно-Західного округу проінформувала Міністра економіки і довкілля про те, що ситуація з відходами Миколаївського глиноземного заводу погіршується. Екологи попереджали про загрозу прориву шламосховищ і забруднення Бузького лиману.

Детальніше про ситуацію на Миколаївському глиноземному заводі читайте в статті «У пастці стагнації: які шанси у Миколаївського глиноземного заводу після націоналізації».

Нагадаємо, у квітні цього року проблема шламосховищ МГЗ знову стала публічною після того, як 26 квітня через штормовий вітер пил зі шламових полів почало розносити по околицях Миколаєва. Тоді пориви вітру на Миколаївщині сягали 15–20 метрів за секунду, а червоний шлам — відходи виробництва глинозему — здіймався в повітря та розлітався прилеглими територіями. У Миколаївській ОВА згодом заявили, що ситуацію вдалося локалізувати, однак екологи наголошували, що такі випадки не є поодинокими і свідчать про системні ризики для довкілля та здоров’я людей. Це питання розглядали на виїзному засіданні Кабміну у Миколаєві. Держекоінспекція заявляла, що система пилопригнічення на Миколаївському глиноземному заводі працює тільки на 70%. За 2 роки після конфіскації Миколаївського глиноземного заводу Фонд держмайна нічого не зробив, щоб вирішити екологічну проблему зі шламом.