Відбудова поза Prozorro: наскільки прозорими є міжнародні тендери для Миколаєва

Відновлені вікна та балкони в одному з житлових будинків у Корабельному районі, квітень 2025 року, фото: «МикВісті»

Уявіть: у вашому мікрорайоні мають відремонтувати будинок або встановити нову водонапірну вежу. Проєкт фінансують міжнародні донори. Роботи коштують мільйони гривень.

Але де подивитися, хто виграв цей тендер? Хто подавався на конкурс? І чи справді можна перевірити, як витрачають ці гроші?

Якщо це державна закупівля в Україні — відповідь проста: достатньо зайти на платформу Prozorro. Там видно замовника, учасників тендеру, їхні пропозиції і переможця. З міжнародними проєктами усе складніше. Часто такі закупівлі проходять не через Prozorro, а через платформи міжнародних організацій — наприклад, майданчики ООН, НЕФКО чи Світового банку.

Підтримай тих, хто щодня тримає місто в курсі

Клуб МикВісті — місце, де читач і редакція по один бік.

Учасники мають закритий чат, ексклюзивну розсилку із залаштунків життя журналістів, бачать новини раніше й впливають на зміни.

Приєднуйся. Разом тримаємо місто світлим

Одноразова підтримка Підписка місячна

₴ 50 ₴ 100 ₴ 500

Підтримати

by phone

---

by card

₴ 100

by phone

---

by card

₴ 250

by phone

---

by card

₴ 500

by phone

---

by card

Безпечна оплата

Отримувачем внесків є ГО «Миколаївський Медіа Хаб» (ЄДРПОУ 45160758). Здійснюючи внесок, ви підтверджуєте згоду з тим, що внесена сума не підлягає поверненню та може бути використана ГО «Миколаївський Медіа Хаб» на реалізацію статутної діяльності, що включає підтримку незалежної журналістики та створення суспільно важливого контенту. Публічна оферта.

Наскільки прозорими є міжнародні тендери та чи може звичайний мешканець громади перевірити, як витрачають гроші донорів?

«МикВісті» перевірили це на прикладі кількох закупівель у Миколаївській області.

Як відбуваються закупівлі проза ProZorro?

Найбільшим міжнародним донором Миколаївської області сьогодні є Данія, уряд якої виділяє кошти на реалізацію проєктів у регіоні. Але їх фінансування відбувається не через місцеву владу, а через міжнародні партнерські організації, розповів «МикВісті» керівник офісу Посольства Данії у Миколаєві Якоб Хансен.

«Ми ніколи українській стороні у руки грошей не даємо», — зазначив він.

Фактично процес простий: уряд Данії виділяє кошти на той чи інший проєкт у Миколаєві чи області, а його реалізацією займається партнерська організація. Це міжнародні організації, фінансові інституції та гуманітарні неурядові організації, які впроваджують проєкти на місцях.

Керівник офісу Посольства Данії у Миколаєві Якоб Хансен на відкритті офісу Програми розвитку ООН у місті. Фото: «МикВісті»

Одними з таких партнерських організацій є Управління ООН з обслуговування проєктів — ЮНОПС та Північна екологічна фінансова корпорація — НЕФКО. Саме вони оголошують тендери за міжнародними стандартами займаються пошуком підрядників, контролюють якість виконання робіт чи закупівлі обладнання.

Що саме потрібно місту чи області, донори не вирішують самостійно. Для цього створено керівний комітет партнерства, каже Якоб Хансен. До нього входять представники обласної та міської влади, а також уряду Данії.

«Є керівний комітет партнерства, де сидять Віталій Кім (очільник ОВА, — прим.), Антон Табунщик (голова обласної ради, — прим.), Олександр Сєнкевич (міський голова, — прим.) і наш міністр закордонних справ», — зазначив Якоб Хансен.

По кожному проєкту кілька разів на рік відбуваються наради — так звані Project Board. На них збираються представники Міністерства закордонних справ Данії, посольства, а також експерти партнерських організацій із закупівель. Під час таких зустрічей сторони обговорюють запити, які надходять від міста та області.

«Там ми обговоримо, що має бути закуплене. І вже за підсумками Project Board запускається тендер. Всі закупівлі, які здійснюються в рамках партнерства Данії з Миколаєвом, є відкритими. Просто це відбувається на різних платформах, тому що різні міжнародні організації», — пояснив керівник офісу Посольства Данії у Миколаєві.

Дитячий майданчик у Корабельному районі, віднолення якої впроваджувало ЮНОПС за фінансування уряду Данії, квітень 2025 року, фото: «МикВісті»

Після погодження проєкту партнерська організація готує технічну документацію та кошториси. На їхній основі оголошують міжнародний тендер. У документації детально прописують, що саме потрібно закупити, які технічні вимоги до обладнання чи робіт і за якими критеріями обиратимуть переможця.

«Наприклад, ми уклали з ЮНОПС контракт, де домовлено, що має бути здійснено ось такі роботи. Потім ЮНОПС робить проєкт і кошторисну документацію, на основі яких запускають тендер через свої платформи», — сказав Якоб Хансен.

У міжнародних організацій є кілька основних тендерних платформ. Тому на відміну від українського Prozorro, міжнародні закупівлі розміщуються на різних майданчиках. Часто вони проходять через власні портали організацій або спеціальні міжнародні електронні майданчики. У матеріалі ми розглянемо три найбільш поширені з них.

Тендери у межах партнерства Данії з Миколаєвом публікуються на порталах UN Global Marketplace, який використовують організації системи ООН, та NEFCO Procurement Portal, яку використовує НЕФКО — Північна екологічна фінансова корпорація.

Серед інших також є система відстеження закупівель STEP (Systematic Tracking of Exchanges in Procurement), де публікують закупівлі, що фінансуються Світовим банком.

Розбираємо приклади тендерів

Тендер є — учасників не видно: як працюють закупівлі ЮНОПС

Ми перевірили, як працюють міжнародні тендерні платформи на прикладі проєктів у Миколаївській області. Один з них — встановлення водонапірної вежі в селищі Білозірка. Закупівлю 4 березня 2026 року оголосило ЮНОПС. Тендер опублікували на міжнародному порталі закупівель United Nations Global Marketplace.

Знайти таке оголошення не складно: на порталі є пошук, де можна відфільтрувати тендери за країною, організацією або ключовими словами. Так ми й знайшли закупівлю, пов’язану з Миколаївщиною.

Тендер з встановлення водонапірної вежі в селищі Білозірка, скриншот з UN Global Marketplace

У картці тендеру є базова інформація: короткий опис проєкту, дата публікації, дедлайн подання пропозицій — у цьому випадку 20 березня 2026 року. Також у відкритому доступі є додатки: технічне завдання, перелік робіт, вимоги до підрядника, шаблон бюджету, тендерна документація та інструкції для учасників.

Втім переглянути перелік компаній-учасників тендеру та їх пропозиції — неможливо, оскільки цю інформацію не публікують у відкритому доступі. Самі ж компанії мають зареєструватися на порталі, аби подати свої документи, ставити запитання та завантажити пропозиції.

Після завершення тендеру у відкритому доступі з’являється лише інформація про компанію-переможця та підписаний контракт. Рішення про переможця ухвалює спеціально створена комісія, розповіли у коментарі «МикВісті» представники ЮНОПС.

«Комісія може визначити найдешевшу технічно задовільну пропозицію, або ж використати більш просунутий підхід, що враховує співвідношення ціни та якості. Методика оцінки завжди заявлена в оголошенні про тендер, тож учасники знають, які критерії застосовуватимуться. На основі оцінки заявок визначається переможець. Переможець тендеру отримує від UNOPS пропозицію про співпрацю. Укладається договір, і розпочинається робота», — пояснили там.

Представники ЮНОПС у коментарі «МикВісті» запевнили, що їхні закупівлі за міжнародними стандартами є прозорими.

«Будь-хто має доступ до постійно оновлюваного переліку контрактів, де вказано переможця, загальну вартість контракту і предмет закупівлі. Для доступу до цих даних не потрібно реєструватись на платформі», — зазначили там.

Переглянути перелік компаній, які вже отримали підряди на певні проєкти можна на платформі UN Global Marketplace у розділі «Contract awards». У критеріях пошуку ми зазначили організацію — ЮНОПС, територію — Україну та рік — 2026 рік. Таким чином від початку року Управління ООН з обслуговування проєктів уклало угоди з шістьма компаніями:

• ТОВ «БОГАРТ БУД» на встановлення систем пожежної сигналізації у трьох лікарнях;
• ТОВ «КРАЇНА-ПАРК» на встановлення водонапірних башт у Новомиколаївці і Первомайському;
• ТОВ «МЕДІОН ГРУП» на постачання медичних меблів;
• ТОВ «ІНМЕД УКРАЇНА» на постачання офтальмологічного обладнання;
• ТОВ «МЕДСЕРВІС ПЛЮС ЛТД» на постачання офтальмологічного обладнання;
• ТОВ «АЛТ УКРАЇНА ЛТД» на постачання медичного обладнання.

Компанія «Богарт груп» отримала підряд на встановлення систем пожежної сигналізації у трьох лікарнях 36,8 тисячі доларів. Скриншот з платформи UN Global Marketplace

«Ми підтримуємо Миколаївщину з 2022 року, і за цей час провели понад 70 тендерних процедур для міста і області. Загальна вартість товарів і послуг, які ми придбали у межах цих тендерів, трохи більша за 35 мільйонів доларів США», — зазначили в ЮНОПС.

Документи надсилають за запитом: як проходять тендери НЕФКО

Ще один приклад міжнародного тендеру, пов’язаного з відновленням інфраструктури Миколаївської області, ми знайшли на порталі НЕФКО — NEFCO Procurement Portal.

25 лютого там з’явилося оголошення про тендер на будівництво сонячної електростанції потужністю 9,9 МВт. Вона має забезпечувати електроенергією комунальні об’єкти Миколаєва. Фінансування цього проєкту надає уряд Данії.

Тендер на будівництво сонячної електростанції, скриншот з NEFCO Procurement Portal

Закупівля триватиме до 6 квітня. У повідомленні також вказані орієнтовні строки реалізації: почати роботи планують у травні 2026 року, а завершити — не пізніше травня 2027 року.

Знайти це оголошення на порталі НЕФКО не складно. У розділі «Procurement notices» є пошук за країною, сектором або ключовими словами. Крім того, на сторінці відображається список останніх оголошених закупівель.

У відкритому доступі можна побачити короткий опис проєкту, запрошення до участі в тендері, базові вимоги до підрядника та строки подання пропозицій.

Втім, на відміну від української системи Prozorro, повний пакет тендерної документації на порталі не опублікується. У самому оголошенні зазначається, що отримати її потенційні учасники можуть лише після письмового запиту. Для цього компанія має надіслати електронний лист тендерному агенту. Лише після цього їй надсилають повний пакет документів.

Свої тендерні пропозиції учасники подають також поза самим порталом — надсилають їх в електронному вигляді на пошту. Тому переглянути перелік компаній, які беруть участь у тендері, та їх пропозиції у відкритому доступі неможливо.

Чому для закупівель використовується саме така модель — коли документацію розсилають електронною поштою, а пропозиції подають поза порталом — ми запитали у НЕФКО. Там «МикВісті» пояснили, що «політика НЕФКО передбачає конфіденційність для запобігання будь-якому впливу на тендерний комітет та забороненим практикам».

«Оцінку усіх надісланих заявок проводить тендерний комітет, призначений громадою, за підтримки незалежного консультанта. Після завершення процедури публікується інформація про переможця, а всі етапи закупівлі можуть бути перевірені та оскаржені згідно з правилами щодо скарг. Такий формат забезпечує прозорість, доброчесність і захист справедливої конкуренції», — зазначили там.

Відновлений за фінансування Данії будинок у Миколаєві, квітень 2025 року, фото: «МикВісті»

Закрита система закупівель: як працює STEP Світового банку

Через міжнародну систему закупівель STEP ми спробували знайти тендери у межах проєкту «Ремонт житла для відновлення прав і можливостей людей «HOPE», який фінансує Світовий банк. У межах цього проєкту для Миколаєва планують розробити проєкти відбудови 69 багатоповерхівок за щонайменше 150 мільйонів гривень.

Однак пошук тендерів у STEP виявився не таким простим. Насправді ця система працює передусім як внутрішній інструмент управління закупівлями. Повний доступ до неї мають лише зареєстровані учасники проєктів — замовники, підрядники та фахівці Світового банку. Через STEP вони подають тендерні документи, погоджують процедури закупівель і адмініструють контракти. Тому для звичайних користувачів — журналістів або мешканців громад — система фактично залишається закритою.

Правила Світового банку пояснюють таку модель тим, що система закупівель насамперед створена для роботи учасників тендерів і адміністрування проєктів. Частина документів і пропозицій компаній містить комерційно чутливу інформацію, тому вони доступні лише зареєстрованим учасникам процедури.

Тоді ми спробували знайти закупівлі проєкту «HOPE» у відкритій частині сайту Світового банку — у розділі «Procurement Notices». Тут працює пошук за країною, ключовими словами, методом і типом закупівлі. Однак нам вдалося знайти лише загальну інформацію про сам проєкт, а також запити на вираження зацікавленості по окремим закупівлям в межах «HOPE». Це етап, на якому компанії підтверджують свою готовність брати участь, без подання детальних документів чи цінових пропозицій.

У результаті інформацію про закупівлі у проєктах Світового банку громадськості доводиться шукати вже на місцевому рівні. До прикладу, інформацію про етапи проведення закупівель у межах проєкту «HOPE» публікує на своїх сторінках Департамент житлово-комунального господарства міської ради. Останнє таке повідомлення вони опублікували 3 лютого 2026 року. У цьому документі — результати етапу оцінки вираження зацікавленості, який пройшли лише дві компанії: турецька та українська.

Оголошення результатів оцінки виражень зацікавленості. Документ, опублікований Департаментом ЖКГ Миколаєва

«Там спочатку відбувається оголошення про закупівлю, після цього бажаючі надсилають лист зацікавленості. Після цього оголошується закупівля безпосередньо зі всіма вимогами і вже на підставі цих вимог учасники готують пакет документів. І привозять цей пакет документів наручно, і дублюють ще онлайн», — пояснив у коментарі «МикВісті» заступник міського голови Миколаєва Сергій Коренєв.

Тобто у цьому випадку пересічному мешканцю громади простіше дізнатися про підрядників зі сторінки міської ради, ніж із глобальної системи закупівель Світового банку. Але навіть у такому випадку перелік компаній-учасників та їх пропозиції залишаються закритими.

Чи можуть міжнародні тендери бути прозорішими

Головна відмінність міжнародних закупівель від української системи Prozorro — рівень відкритості інформації.

У Prozorro можна побачити практично весь процес: хто подався на тендер, які пропозиції подавали учасники, як їх оцінювали і хто переміг. У більшості міжнародних систем ця інформація залишається закритою.

На платформах, які використовують міжнародні організації громадськість зазвичай може побачити лише оголошення тендеру або вже підписаний контракт.

Перелік компаній, які подавали пропозиції, їхні документи чи деталі оцінювання у відкритому доступі не публікують. За міжнародними правилами закупівель така інформація вважається комерційно чутливою. І навіть місцева влада отримає результати закупівель вже після оголошення переможця.

«Насправді вони цю інформацію нам фактично дають уже по факту того, як вони мають підрядну організацію», — пояснив заступник міського голови Миколаєва Сергій Коренєв.

Мер Олександр Сєнкевич разом зі своїм замом Сергієм Коренєвим на Конференції з відновлення України в Берліні (URC), фото: «МикВісті»

За його словами, якщо проєкт фінансують донори — наприклад, уряд Данії або міжнародні фінансові інституції — процедури закупівель визначає саме донорська організація.

«Ви розумієте, справа в тому, що враховуючи те, що це гроші донорів, вони встановлюють вимоги. Якщо казати про такі організації, наприклад, як НЕФКО чи Світовий банк, то є спеціалізоване законодавство, яке фактично закріплює перевагу процедур міжнародних організацій над процедурами національного законодавства.

Тобто фактично ми не можемо ніяк на це вплинути, і держава каже, що якщо це гроші позабюджетні, то тоді донорська організація сама фактично визначає цю процедуру. Але я взагалі вважаю, що наша українська платформа Prozorro в деяких випадках краща, ніж от аналоги закордону», — сказав Сергій Коренєв.

У міжнародних організаціях кажуть: прозорість тендерів багато в чому залежить від того, наскільки активно про них комунікують на місцях.

«Підвищення прозорості міжнародних тендерів потребує комплексного підходу. НЕФКО вже провадила низку механізмів, що підвищують прозорість та підзвітність, проте ефективність може бути ще більшою за умови активної комунікації на місцях. Ключовим інструментом може стати призначення комунікаційного фахівця у громаді, що відповідатиме за регулярні публічні звіти.

І ще один важливий напрям – публікації про хід робіт. Регулярне звітування шляхом поширення новин, фото, відео та інших інформаційних матеріалів дозволяє громаді слідкувати за перебігом проєкту в простому на наочному форматі без вникання у складні технічні процедури», — висловили свою позицію у коментарі «МикВісті» представники НЕФКО.

Водночас, на думку представників міжнародних інституцій, підвищити прозорість допомогла б активніша комунікація з громадами. Наприклад, регулярні звіти про перебіг проєктів, публікація фото та відео виконаних робіт або окремі інформаційні сесії для місцевих компаній і громадськості.

«Цього року ми плануємо продовжувати нашу просвітницьку діяльність: у планах проведення інформаційних сесій з акцентом на конкретних галузях — наприклад, будівництві, а також більш загальних подій без обмежень щодо профілю учасників», — сказали у нам коментарі представники ЮНОПС.

Будівельний паркан навколо гімназії імені Миколи Аркаса, відбудову якої впроваджує ЮНОПС за фінансування уряду Данії, березень 2025 року, фото «МикВісті»

Міжнародні тендери, через які реалізують частину проєктів відбудови Миколаївщини, працюють інакше, ніж державні закупівлі в Україні. На платформах міжнародних організацій можна знайти оголошення про тендер, його умови, а після завершення — інформацію про компанію-переможця та укладений контракт.

Втім те, що відбувається між цими етапами, зазвичай залишається непублічним. Платформи не показують перелік компаній, які подалися на конкурс, і не публікують їхні тендерні пропозиції. У міжнародних закупівлях це поширена практика — такі дані вважають комерційно чутливою інформацією.

Але оскільки у цих випадках йдеться про кошти міжнародних донорів, а не державного бюджету: саме донорські організації визначають правила проведення таких закупівель.

Юлія Бойченко, «МикВісті»

Матеріал підготовлено в рамках проєкту «Пульс відновлення: 1-0», який реалізується ГО «Вікно Відновлення» за підтримки International Media Support. Матеріал представляє позицію авторів і не обов’язково відображає позицію ГО «Вікно Відновлення» та International Media Support.