Рада ухвалила держбюджет на 2026 рік

Рада прийняла проєкт бюджету 2026 року. Фото: Олександр Сухов

Верховна Рада підтримала державний бюджет на 2026 рік у другому читанні та в цілому. «За» проголосували 257 народних депутатів.

За даними трансляції парламентського засідання, проти виступили 37 депутатів, 24 утрималися, ще 27 не голосували.

Доходи бюджету-2026 становитимуть 2 трильйони 918 мільярдів гривень, видатки — 4 трильйони 781 мільярд гривень.

Підтримай тих, хто щодня тримає місто в курсі

Клуб МикВісті — місце, де читач і редакція по один бік.

Учасники мають закритий чат, ексклюзивну розсилку із залаштунків життя журналістів, бачать новини раніше й впливають на зміни.

Приєднуйся. Разом тримаємо місто світлим

Одноразова підтримка Підписка місячна

₴ 50 ₴ 100 ₴ 500

Підтримати

₴ 100 ₴ 250 ₴ 500

Безпечна оплата

Отримувачем внесків є ГО «Миколаївський Медіа Хаб» (ЄДРПОУ 45160758). Здійснюючи внесок, ви підтверджуєте згоду з тим, що внесена сума не підлягає поверненню та може бути використана ГО «Миколаївський Медіа Хаб» на реалізацію статутної діяльності, що включає підтримку незалежної журналістики та створення суспільно важливого контенту. Публічна оферта.

Перед другим читанням уряд збільшив фінансування резервного фонду на 19 мільярдів гривень і заклав додаткові видатки на підвищення зарплат педагогам, закупівлю пасажирських вагонів, житлові програми та компенсації бізнесу за майнові втрати — загалом 1 мільярд гривень. Ще 1 мільярд гривень спрямують на облаштування безпечних умов у дитсадках.

По 500 мільйонів гривень передбачено на відновлення спроможності університетів, реконструкцію Харківської обласної дитячої лікарні та житло для ВПО.

Міністр фінансів Сергій Марченко повідомив, що під час підготовки документа вирішили залишити 64% ПДФО у місцевих бюджетах, щоб громади могли закривати різницю в тарифах.

Граничний дефіцит зріс майже на 6 мільярдів гривень — до 1,9 трильйона гривень. Це 18,5% ВВП.

Найбільші видатки — на сектор безпеки й оборони: 2 трильйони 806 мільярдів гривень. З них 1 трильйонів 273 мільярдів гривень підуть на зарплати військових, 709 мільярдів гривень — на озброєння та техніку.

Освітня сфера зберігає 50% зростання зарплат для педагогів. Додаткові 4,8 мільярда гривень спрямували на забезпечення підвищення виплат.

Уряд планує поетапне зростання окладів із 1 січня та 1 вересня. За розрахунками Мінфіну, середня зарплата вчителя може збільшитись приблизно на 10 тисяч гривень щомісяця.

На реформування харчування передбачено 14 мільярдів гривень, на академічні стипендії — 6,6 мільярда, на підручники — понад 2 мільярди, на проєкти розвитку Міносвіти — 17 мільярдів.

На соціальну підтримку виділять майже 470 мільярдів гривень. Виплата при народженні дитини зросте з 10 до 50 тисяч гривень, допомога по догляду — до 7 тисяч гривень.

Пенсійний фонд отримає понад 250 мільярдів гривень трансферу, на соцвиплати, включно з допомогою ВПО, закладено 133 мільярдів, пільги та субсидії — понад 42 мільярдів, підтримку людей з інвалідністю та протезування — 10 мільярдів.

Ветеранська політика отримає 19 мільярдів гривень, що на 6,3 мільярда більше за бюджет-2025. На компенсації за житло для ветеранів з інвалідністю 1-2 групи передбачено 5,7 мільярда, на програми підтримки — 4 мільярдів, майже 3 мільярдів підуть на забезпечення фахівців із супроводу, понад 1 мільярдів — на ветеранські простори.

Фінансування медицини складе майже 260 мільярдів гривень. Програма медичних гарантій отримає 192 мільярдів, централізована закупівля ліків — понад 17 мільярдів, національний скринінг для людей 40+ — 10 мільярдів. Публічні інвестпроєкти у сфері охорони здоров’я — 19 мільярдів.

Підтримка економіки та бізнесу — 52 мільярдів гривень. Збережено програму кредитів 5-7-9%, Фонд розвитку підприємництва матиме 18 мільярдів, на «єОселю» закладено 17 мільярдів.

На гранти, індустріальні парки та інші програми передбачено близько 5 мільярдів. Аграрний сектор отримає понад 14 мільярдів гривень, включно з підтримкою фермерів і розмінуванням.

Міністр фінансів Сергій Марченко заявив, що у 2026 році Україна має залучити понад 45 мільярдів доларів від міжнародних партнерів.

Питання ПДФО особливо чутливе для прифронтових громад. У статі «МикВісті»: «Місто на податках: чому скорочення ПДФО б’є по Миколаєву» йдеться про те, як зменшення частки податку напряму впливає на бюджет міста, яке відновлює школи, лікарні та критичну інфраструктуру. Миколаївська міськрада вже закликала уряд і парламент зберегти 64% ПДФО для громад.