«Труп у водопроводі» та «африканське сафарі Сєнкевича»: як маніпулюють інформацією у медіапросторі Миколаєва
-
16:48, 31 липня, 2025
У Миколаєві все частіше ширяться фейки та маніпулятивні повідомлення, які викривляють реальну картину подій. Від «трупа у водопроводі» до спекуляцій навколо поїздки мера Миколаєва до Африки — такі історії швидко набирають обертів у соцмережах. У цьому матеріалі ми проаналізували історії, які були найбільш популярними у медіасередовищі Миколаєва у липні, а також яким чином поширювались ці фейки та маніпуляції.
«Труп у трубі»: як фейк про воду підірвав довіру до комунальників
Час від часу жителі Миколаєва скаржаться на погіршення і без того поганої технічної води, яку уже три роки вони отримують з кранів. Жителі скаржаться на запах та колір води, яку вони вимушені використовувати для своїх побутових потреб. На початку липня телеграм-канали «Труха Миколаїв (90 тисяч підписників) та «Реальний Миколаїв (32 тисячі підписників) опублікували пости, у яких повідомили, що в одному з районів Миколаєва комунальники знайшли тіло людини нібито в мережі водопроводу. До публікації «на підтвердження» сенсації додали фото, на якому, щоправда, нічого не можна розгледіти.

Цей очевидний фейк публічно підтримала колишня депутатка Миколаївської облради Світлана Федорова, яка пов’язала інцидент з якістю водопостачання в місті, поширивши його у своєму телеграм-каналі з 15 тисячами підписників.
«… Жителі Корабельного району уже кілька місяців страждали від винятково смердючої жижі, яка лилась з кранів… Люди масово скаржились, що вода стала нестерпною, и при цьому поганий тиск… Нарешті, надумав водоканал таки виїхати і подивитися, що ж воно таке. І опа! Несподіванка! Просто труп, просто в самій трубі, просто розкладається вже не перший день (місяць), і просто городяни з крана отримують всі ось ці радощі: трупну отруту…», - написала Світлана Федорова.
Насправді, це було не так. 3 липня працівники «Миколаївоблтеплоенерго» під час ремонтних робіт у Корабельному районі виявили скелетоване тіло між коробом і трубою теплотраси. Ймовірно, воно там пролежало, щонайменше, рік. Поліція відкрила провадження, однак ознак насильницької смерті не виявила.
Миколаївводоканал прямо закликав не поширювати фейки. На підприємстві уточнили, що тіло справді було знайдено 3 липня під час робіт, однак не у водопровідній трубі, а в коробі тепломережі. Комунальники наголосили, що водопровідні труби в багатоповерхівках мають діаметр усього 10 сантиметрів і «вмістити» людину туди фізично неможливо. «Водоканал не займається фантастикою, а водопостачання — це не поле для вигадок і хайпу», — зазначили у пресслужбі, коментуючи поширену телеграм-каналами інформацію.

Зазначимо, що жодне миколаївське медіа не поширило інформацію про тіло у водопроводі, а усі маніпуляції та фейки на цій темі, хоч і залишились у просторі соцмереж, проте змусили владу реагувати.
Пляжі, міни та «базочка Кіма»: як тема Коблевого стала ґрунтом для маніпуляцій
Один із прикладів, як реальну загрозу для життя людей — мінну небезпеку на узбережжі Чорного моря, перетворили на ґрунт для емоційної маніпуляції в телеграм-каналах і соцмережах, стосувався конфлікту навколо пляжу у Коблевому.
Хоча морське узбережжя Миколаївської області через війну офіційно закрите для відпочинку ще з 2022 року, на початку липня в TikTok та Telegram почали масово поширювати відео з Коблевого, де люди попри заборону купаються в морі й засмагають на пляжі. Ці ролики першими зібрало та опублікували журналісти місцевого онлайн-медіа «МикВісті».
9 липня Миколаївська обласна військова адміністрація опублікувала фото, де видно, що прохід до моря закрили бетонними блоками. А трохи пізніше на пляжі і взагалі вирили рів, щоб відпочивальники не підходили до води.

Проте це викликало невдоволення місцевих підприємців, які вважали, що влада спеціально не дозволяє відпочивати на морі і, тим самим, начебто, не дає можливості їм працювати. Це було неправдою: бази відпочинку у Коблевому працюють з 2023 року і люди мають змогу там відпочивати. Втім 14 липня бізнесмени перекрили трасу Миколаїв — Одеса біля села Коблеве, вимагаючи відкрити для відпочивальників частину пляжу. Серед аргументів — «блогери злякали всіх клієнтів», а рішення влади — «антиреклама для бізнесу». Про це повідомило онлайн-медіа «Преступности.НЕТ»

Через два дні після протесту по медіа розповсюдилася новина про вибух міни поблизу узбережжя Коблевого. Спочатку повідомляли про постраждалого, але згодом з’ясувалося: чоловік отримав травму з іншої причини. При цьому телеграм-канал «Труха Миколаїв» виклав відео з пляжу, на якому нібито зафіксовано момент вибуху.
Пояснюючи причини, чому не можна відпочивати у Коблевому, голова Миколаївської ОВА Віталій Кім у коментарі «Преступности.НЕТ» назвав близькість до ворога та визначення ділянки як десантно-небезпечної. «Моя позиція — відкрити бізнес у Коблевому. І я двічі збирався з військовими, з комісіями, і вони намагалися знайти шлях, як це зробити. З військової точки зору це зараз неможливо. Я не можу сказати, скільки там мін і як ми захищені. Тому це просто небезпечно», – сказав він і пояснив, що безпекова ситуація в Одесі, в районі Тилігульського лиману відрізняється від того, що є в Коблевому, адже йдеться не лише про наявність мін, а й про стратегічну вразливість ділянки.
Попри це, соцмережами шириться відеозвернення одеського бізнесмена Романа Покровського, який за інформацією Центру журналістських розслідувань NikCenter, має готель у Коблевому. У нього бізнесмен продовжує наполягати, що проблема не у мінній небезпеці, а у начебто особистому інтересі очільника області. Покровський пояснює це тим, що Віталій Кім начебто має бізнес у зоні відпочинку на Тилігульському лимані, куди зараз їздять відпочивати замість моря. «Ось так зацікавлена влада в економічному відродженні Миколаївської області: собі - все, іншим - нічого», - безапеляційно пише телеграм-канал «Spasskiy Sovetnik» (4,5 тисячі підписників), який поширив це відео.
Таким чином, реальна загроза — міни, які справді неодноразово детонували на узбережжі області, — в інформаційному полі поступилась місцем теоріям змов і емоційним заявам. Маніпулятивні меседжі на кшталт «влада закрила пляжі для власної вигоди» витіснили тему безпеки й перетворили ситуацію на інформаційний конфлікт. І це — приклад того, як вигадані мотиви «економічної змови» можуть затьмарити реальну загрозу життю.
Сафарі Сєнкевича та урок інформгігієни від мера Миколаєва
«Я не їздив у червні в Африку. У червні я був у Брюсселі», - саме так на початку липня відповів міський голова Олександр Сєнкевич на звинувачення у Телеграмі, що нібито він літав у Південно-Африканську Республіку на сафарі. Звинувачення походили з телеграм-каналів, зокрема й від колишньої депутатки Світлани Федорової, яка до цього писала про труп у водопроводі.

Йшлося про нібито «сафарі» в Південно-Африканській Республіці під виглядом робочої поїздки.
Цю інформацію підхопило місцеве онлайн-медіа «Новини-N», які звернулись із запитом до Миколаївської міської ради щодо того, чи був мер Миколаєва у відрядженні Африці в червні-липні 2025 року. У мерії відповіли, що такого відрядження у міського голови не було.
Згодом, під тиском інформаційних запитів інших медіа, мер таки визнав: у ПАР він справді був, але — у березні і за його словами, це була робоча поїздка.

У відеозверненні 23 липня Сєнкевич пояснив, що африканська поїздка стосувалася потенційних проєктів для Миколаєва. Конкретику він обіцяв повідомити пізніше. Водночас мер закликав миколаївців не вірити фейкам, говорив про «інформаційну гігієну» та розкритикував анонімні телеграм-канали.
Проте така риторика міського голови викликала зворотний ефект. Видання «Новини-N» у відповідь на закиди мера опублікувало різку статтю з назвою «Привіт від Геббельса», у якій звинуватило Сєнкевича у подвійних стандартах. Зокрема, журналісти нагадали, що саме мер раніше повідомляв про «рефрижератор із трупами тварин», який потрапив у ДТП, хоча потім сам же це назвав фейком. На думку редакції, міський голова використовує термін «фейк» як зручний інструмент для нейтралізації критики, тоді як маніпуляції виникають і в заявах самої влади.

На захист міського голови у своєму блозі виступив його радник Іван Сміренський. «Люди не хочуть бачити більшу картину. Простіше повірити в те, що зручно — навіть якщо це неправда. Але ми всі є частиною влади і маємо не лише споживати емоції, а й брати відповідальність», - написав він пафосне повідомлення.
Таким чином, інформаційна кампанія з викриттям фейків перетворилась у ще одну тему для суперечок — де проходить межа між правом на захист репутації та замовчуванням незручних фактів? Чи не перетворюється боротьба з фейками на зручний інструмент політичного контрнаступу?
Історія з африканською поїздкою Сєнкевича — показова. Вона демонструє, як відсутність прозорої і швидкої комунікації з боку посадовців лише посилює підозри й стимулює поширення чуток. Від початкового заперечення — до часткового підтвердження, від звинувачень у фейках — до закликів «довіряти офіційним джерелам». Проблема, однак, не стільки в самій поїздці, скільки в тому, як про неї повідомили: запізно, уривчасто й без конкретики.
У результаті — недовіра зростає, а боротьба з фейками перетворюється на ще одну інформаційну війну, де кожен трактує правду по-своєму. І поки влада закликає до інформаційної гігієни, саме її реакції стають прикладом того, як не варто інформувати громаду.
Як працюють фейки: три спільні риси
Ці кейси показують, як фейки набувають сили. По-перше, чутки виникають раніше за офіційні коментарі. Історія з тілом у трубі ширилась понад добу до того, як її публічно спростували. А поїздку Сєнкевича перш ніж визнати, спочатку заперечували взагалі. По-друге, інформація дається емоційно, а не фактологічно. Фейк завжди звучить цікавіше, ніж рутинні новини: «сафарі за бюджетні кошти», «труп у питній воді», «закриття Коблевого через «базочку» чиновника». По-третє, телеграм-канали діють швидше і без відповідальності. Анонімні джерела поширюють гіпотези як факти. Водночас офіційні структури не завжди встигають (чи не хочуть) оперативно реагувати.
Фейки працюють не тому, що люди довірливі, а тому, що часто інформаційно самотні. Коли посадовці мовчать або говорять пізно, а журналісти не мають доступу до даних — вакуум заповнюється чутками. І якщо ми хочемо мати менше маніпуляцій, мусимо вимагати більше прозорості, швидкої реакції і чесної розмови — з обох боків.
Катерина Середа, представниця Інституту масової інформації в Миколаївській області