Розлади спектра аутизму: як у Миколаєві допомагають дітям адаптуватися та розвиватися

Від початку повномасштабної війни проблема розладів спектра аутизму серед дітей стає дедалі актуальнішою. На це впливає переїзд родин із прифронтових і окупованих територій, а також постійний стрес, спричинений війною, сигналами повітряної тривоги та вибухами.

Сьогодні у Миколаєві інклюзивне навчання організоване для 590 учнів шкіл та 365 вихованців дитячих садків.

У цьому матеріалі «МикВісті» розповідають, як у Миколаєві працює реабілітаційний центр для дітей з РАС, які ознаки можуть свідчити про аутизм та як у місті організована інклюзивна освіта.

Як у Миколаєві працює реабілітаційний центр LEVCHYK

У Миколаєві вже понад пів року працює центр розвитку для дітей з розладами спектра аутизму — LEVCHYK SPECTRUM HUB. У просторі діти можуть безоплатно отримати допомогу фахівців: АВА-терапію, заняття з психологом і логопедом, сенсорну інтеграцію, а також арттерапію та музичну терапію.

У Миколаєві вже понад пів року працює центр розвитку для дітей з розладами спектра аутизму — LEVCHYK SPECTRUM HUB. Фото: МикВісті, Кірілл Витвицький

Ольга Глюза, керівниця напряму допомоги дітям благодійного фонду Future for Ukraine (FFU) розповіла, що центр відкрили на початку жовтня 2025 року. Відтоді фахівці провели з дітьми понад 2 тисячі занять.

— Коли відкрилися, наш набір починався з 20 дітей, а зараз нас відвідують 38 дітей. Тобто ми майже вдвічі за цей час наростили оберти. Кожна дитина отримує на тиждень близько п'яти занять за планом. Це індивідуальні заняття, звичайно, що буває менше, якщо дитина захворіла або є сімейні обставини, — говорить Ольга Глюза.

У центрі надають допомогу для дітей віком від 3-х до 12 років. Зараз у черзі до реабілітаційного центру перебувають понад 50 дітей. Усі вони мають діагноз аутизму або супутні розлади. Це як місцеві жителі, так і внутрішньо переміщені особи (ВПО), які евакуювалися до Миколаєва.

— Ми поступово робимо ротацію дітей — ті, хто виїжджає за кордон або в кого змінюються сімейні обставини, перестають відвідувати хаб. Їх ми замінюємо тими, хто чекає та записаний у чергу. Або ж, якщо бачимо, що маємо можливість трохи розширити кількість дітей, як у нас постійно це відбувалося, — каже Ольга Глюза.

У центрі працюють шість спеціалістів: чотири психологи, які працюють у напрямку ABA-терапії та один фахівець із сенсорної інтеграції, а також логопед.

Привіт! Я — Даріна Мельничук, авторка цього матеріалу.

Дякую за увагу до наших текстів — це важливо для команди МикВісті.

Ми регулярно публікуємо глибокі матеріали для тих, хто хоче розібратися в темі та дійти до суті.

Маємо десятки прикладів, коли наша журналістика разом із читачами впливала на ситуацію і змінювала її.

Долучайтеся до Клубу читачів МикВісті — підтримайте незалежну журналістику, яка має значення.

Приєднатись до Клубу МикВісті

Адміністраторка центру в Миколаєві Антоніна розповідає, що охочих звернутися до закладу стає більше. Це також пов’язано з війною в країні та іншими супутніми факторами, стверджує вона.

— Зараз дуже велика черга з батьків, які хочуть віддати своїх дітей до нашого центру. Щодня надходять дзвінки та приходять люди, щоб записати дітей на реабілітацію. Під час війни потреба зросла, адже ми в першу чергу приймаємо внутрішньо переміщених осіб із Херсона та інших міст, і також дітей із Миколаєва, — пояснює адміністраторка центру.

Дітей зазвичай зараховують на реабілітацію строком до пів року, однак чекати цього терміну не обов’язково.

— Не обов’язково чекати пів року, що потрапити до центру. Взагалі ми зараховуємо дітей на курс до шести місяців, зараз 23 дітям продовжили реабілітацію до року. Коли хтось завершує заняття або вибуває, ми одразу телефонуємо наступним родинам і запрошуємо їх. У кожної сім’ї можуть бути свої обставини — переїзд, завершення курсу чи покращення стану дитини. Тоді ми беремо нових дітей із черги, — каже адміністраторка Антоніна.

Пізніше для дітей планують проводити заняття з арттерапії. Фахівці будуть проводити спеціальні танцювальні заняття, під час яких діти зможуть вивільняти емоції, розвивати творчі здібності та розкривати свій потенціал. Після того як, до центру візьмуть ще одного викладача, там зможуть прийняти ще вісім дітей на реабілітацію.

Центр розвитку для дітей з розладами спектра аутизму LEVCHYK SPECTRUM HUB у Миколаєві. Фото: МикВісті, Кірілл Витвицький

До центру переважно звертаються батьки дітей із розладами аутистичного спектра в різних проявах. Також фахівці працюють із дітьми, які мають затримку мовленнєвого розвитку, затримку психомоторного розвитку та інші супутні порушення.

— Основна історія — це, звичайно, аутизм у різних його проявах, це спектр аутизму. Це діти, які говорять і не говорять, це діти, які можуть контролювати свої емоції та поведінку, так і діти, у яких взагалі не розвинена соціалізація, вони закриті, не комунікують, мають постійні істерики. Крім аутизму, це супутні розлади, такі як затримка мовлення або психомоторного розвитку. Також є сенсорна алалія — це коли у дитини є відхилення від класичного розвитку, — пояснює Ольга Глюза.

У центрі переважно проводять індивідуальні заняття з кожною дитиною. Водночас для розвитку соціальних навичок фахівці організовують і парні заняття для дітей, які вже можуть комунікувати між собою та готові працювати в парі. Зазвичай це діти віком шість-сім років, які готуються до школи та мають більш високофункціональні прояви аутизму. Під час таких занять вони вчаться взаємодіяти одне з одним, просити про допомогу та спільно виконувати завдання.

Підтримай тих, хто щодня тримає місто в курсі

Клуб МикВісті — місце, де читач і редакція по один бік.

Учасники мають закритий чат, ексклюзивну розсилку із залаштунків життя журналістів, бачать новини раніше й впливають на зміни.

Приєднуйся. Разом тримаємо місто світлим

Одноразова підтримка Підписка місячна

₴ 50 ₴ 100 ₴ 500

Підтримати

by phone

---

by card

₴ 100

by phone

---

by card

₴ 250

by phone

---

by card

₴ 500

by phone

---

by card

Безпечна оплата

Отримувачем внесків є ГО «Миколаївський Медіа Хаб» (ЄДРПОУ 45160758). Здійснюючи внесок, ви підтверджуєте згоду з тим, що внесена сума не підлягає поверненню та може бути використана ГО «Миколаївський Медіа Хаб» на реалізацію статутної діяльності, що включає підтримку незалежної журналістики та створення суспільно важливого контенту. Публічна оферта.

Що кажуть батьки про прогрес дітей під час реабілітації

Відвідувачка центру Юлія Бакун розповідає, що півтора року тому зрозуміла, що її сину потрібна допомога спеціалістів. Тоді хлопчик майже не вимовляв слів.

— Минуло близько півтора року, коли його однолітки вже почали говорити, а мій син не вимовляв жодних слів. До центру я звернулася ще тоді, коли в медіа з’явилася інформація про те, що планується відкриття такого закладу. На жаль, черга була дуже великою, тому ми змогли потрапити лише зараз, після першого випуску дітей, — розповідає Юлія Бакун.

Відвідувачка центру Юлія Бакун. Фото: МикВісті, Кірілл Витвицький

Вона каже, що в Миколаєві було складно знайти спеціалістів, оскільки в місті небагато центрів, які надають таку допомогу.

— На превеликий жаль, у Миколаєві таких профільних центрів небагато. Ми, як мешканці Лісків та Заводського району, їздимо сюди, бо я готова їхати через усе місто, адже ці заняття дуже потрібні моїй дитині, — ділиться мати.

Жінка додала, що під час занять дитина добре реагувала на фахівців, які змогли знайти до неї підхід.

— Навіть коли в дитини не було настрою, її заохочували, і вона з великим задоволенням йшла на заняття. Зараз дитина вже починає говорити, а спеціалісти допомагають, дають рекомендації щодо мовлення. Це важливо для розвитку кожної дитини. Я бачу результат — невеликий, але він є, — каже Юлія Бакун.

Тетяна Попова приводить до центру свого онука. До центру вони звернулись у жовтні, і вже після двох місяців занять родина побачила прогрес у дитини.

— Спочатку заняття були для нього важкуваті, тому що нові люди, нове місце. А потім із часом ставало все краще і краще, і зараз він залюбки ходить сюди до всіх спеціалістів — і до психолога, і до логопеда, і на реабілітацію. Прогрес з’явився десь через місяць-півтора, вже були помітні зміни. У цьому центрі йому подобаються всі заняття, він ходить із задоволенням, просто біжить сюди, — ділиться емоціями жінка.

Дитина під час заняття у реабілітаційному центрі LEVCHYK у Миколаєві. Фото: МикВісті, Кірілл Витвицький

Які ознаки можуть свідчити про розлади спектра аутизму

Психологи пояснюють, що розлади спектра аутизму можуть проявлятися по-різному. Серед перших ознак — уникнення зорового контакту, слабка емоційна реакція на близьких людей, небажання спілкуватися з іншими дітьми, чутливість до гучних звуків і дотиків.

— Перше, що впадає в око, — це повторювані рухи. Наприклад, дитина часто махає руками, кружляє навколо себе або багато разів повторює одну й ту саму дію під час гри. Вона може довго крутити іграшковий потяг по колу або викладати предмети в ряд. Якщо цей порядок порушити, дитина починає нервуватися, тому що для неї важливо, щоб усе залишалося на своїх місцях, — пояснює психолог Анастасія Гетманцева.

Ще однією особливістю може бути складність у спілкуванні з однолітками. Деякі діти уникають контакту з іншими на дитячому майданчику, а також гостро реагують на звуки через підвищену чутливість.

— Якщо ми чуємо якийсь звук і сприймаємо його нормально, то для дитини з аутизмом він може бути занадто гучним і неприємним. Також такі діти часто уникають зорового контакту, — каже психологиня.

Діти з розладами спектра аутизму можуть також мати підвищену чутливість до дотиків. Через це їм буває складно сприймати обійми або фізичний контакт. Крім того, багато дітей мають вибірковість у їжі та схильність до ритуалів. Наприклад, вони можуть наполягати на тому, щоб ходити до садочка чи магазину одним і тим самим маршрутом. Так само важливими для них можуть бути зовнішній вигляд страви, її форма або склад. Будь-які зміни іноді викликають дискомфорт та переживання.

— Ці діти менше звертають увагу на маму. Багато хто з них не реагує так емоційно на її появу, як це зазвичай роблять інші діти. Вони можуть не посміхатися або не проявляти радості під час зустрічі. Це теж один із перших сигналів, на який варто звернути увагу, — додала Анастасія Гетманцева.

Спеціаліст з ABA-терапії, психологиня Анастасія Гетманцева. Фото: МикВісті, Кірілл Витвицький

Також однією з поширених ознак може бути затримка мовленнєвого розвитку або взагалі відсутність мовлення. Логопед Наталія Вельчева проводить корекційні заняття для дітей з розладами спектра аутизму. Вона розповіла, що працює як із мовленнєвими, так і з немовленнєвими дітьми.

— Не всі можуть висидіти 40 хвилин нашого заняття. Якщо дитина лягла чи сіла, я так само можу сісти поруч, лягти, співати, але заняття в нас проходить у будь-якому випадку. Дитина може навіть не розуміти, що це заняття, але через гру ми працюємо, — пояснює Наталія Вельчева.

За словами фахівчині, для кожної дитини складають індивідуальну програму занять, тому терміни появи перших результатів можуть суттєво відрізнятися.

— Буває дуже різний результат. У когось він з'являється через два місяці, у когось — через місяць, а іноді навіть раніше. Буває, що вже після кількох занять з’являються певні звуки. Але зазвичай перші результати можна побачити приблизно через місяць, — каже логопед.

Діти з РАС у школі: як уникнути нерозуміння та булінгу

Дітям та дорослим важливо пояснювати більше про дітей з розладами спектра аутизму та іншими особливими освітніми потребами. У школах варто проводити роз'яснювальну роботу, щоб однолітки краще розуміли поведінку таких дітей. Допомогти в цьому можуть спеціалізовані книги, мультфільми та інші освітні матеріали.

— Діток з особливими освітніми потребами з кожним роком стає все більше, тому ми маємо це враховувати та пояснювати, вести роз'яснювальну роботу серед інших дітей і дорослих. Важливо розуміти, що дитина не вередує і не є невихованою. Це особливості сприйняття світу, розвитку психіки та роботи мозку, — пояснює психолог Анастасія Гетманцева.

Також фахівці радять батькам визначати конкретні цілі реабілітації для своєї дитини. Адже саме батьки найкраще знають її потреби та можуть допомогти спеціалістам визначити пріоритетні напрямки роботи.

Для одних дітей головним завданням є розвиток мовлення та комунікації з оточенням. Для інших — подолання ехолалії, коли дитина повторює слова або запитання співрозмовника замість того, щоб самостійно відповідати. Комусь необхідно розвивати дрібну моторику, а комусь — соціальні навички. Тому програми занять завжди формують індивідуально, враховуючи потреби дитини та запити родини.

— З цим треба вчитися жити, це треба приймати. Дитину потрібно любити, поважати та підтримувати. Ми завжди починаємо з формування атмосфери довіри як для батьків, так і для дітей. Коли дитина довіряє спеціалістам, а батьки довіряють фахівцям, тоді дитина розкривається і з нею вже можна працювати, — додала Анастасія Гетманцева.

Дитина під час заняття у реабілітаційному центрі LEVCHYK у Миколаєві. Фото: МикВісті, Кірілл Витвицький

За словами психологині, реабілітація — це поступовий процес. Маленькими кроками фахівці допомагають дитині розвивати навички, які дозволять їй краще соціалізуватися, взаємодіяти з іншими людьми та почуватися впевненіше. Одне з головних завдань такої роботи — покращити якість життя дитини та її родини.

Інклюзивна освіта у Миколаєві: як дітей з РАС зараховують до шкіл і садочків

У Миколаєві діти з особливими освітніми потребами, зокрема з розладами спектра аутизму, можуть навчатися у звичайних школах і садочках за інклюзивною формою, або у спеціальних класах і спеціальних закладах освіти.

Для зарахування дитини батькам або законним представникам необхідно подати заяву до закладу освіти та висновок інклюзивно-ресурсного центру (ІРЦ), який містить рекомендації щодо необхідних умов навчання.

На підставі цих документів керівник закладу створює інклюзивний клас або групу та організовує навчання відповідно до потреб дитини. В управлінні освіти наголошують, що інклюзивний клас чи група мають бути створені обов'язково, якщо дитина потребує другого-п'ятого рівня підтримки.

За словами начальниці управління освіти Миколаївської міської ради Ганни Личко, батьки можуть обрати заклад освіти, який має можливість організувати інклюзивне навчання та забезпечити дитині безпечні й доступні умови.

Діти з розладами спектра аутизму можуть навчатися в інклюзивних класах загальноосвітніх шкіл, інклюзивних або спеціальних групах дитячих садків, спеціальних класах, а також у спеціальних школах.

— Вибір закладу освіти та форми навчання здійснюється батьками або законними представниками дитини з урахуванням висновку інклюзивно-ресурсного центру та найкращих інтересів дитини, — зазначають в управлінні освіти.

Наразі інклюзивне навчання організоване у 52 школах та 38 дитячих садках Миколаєва. Водночас за потреби та за наявності необхідних документів, інклюзивну форму навчання можуть організувати практично в будь-якому закладі освіти міста, крім спеціальних закладів.

Окрім цього, у п'яти школах міста працюють спеціальні класи для дітей з особливими освітніми потребами, а у 42 дитячих садках діють спеціальні групи для дітей із мовленнєвими, інтелектуальними та комплексними порушеннями розвитку.

Станом на сьогодні інклюзивне навчання у Миколаєві організоване для 590 учнів шкіл та 365 вихованців дитячих садків з особливими освітніми потребами.

— У Миколаєві спостерігається збільшення кількості дітей, які проходять комплексну психолого-педагогічну оцінку розвитку, у тому числі дітей з розладами спектра аутизму, що свідчить про зростання потреби в розвитку інклюзивної освіти та розширенні мережі відповідних послуг, — каже Ганна Личко.

Начальниця управління освіти Миколаївської міськради Ганна Личко. Архівне фото: МикВісті

Освітній процес для таких дітей забезпечують асистенти вихователів і вчителів, практичні психологи, логопеди, дефектологи та інші фахівці. Водночас в управлінні освіти зазначають, що питання кадрового забезпечення залишається актуальним, особливо щодо залучення вузькопрофільних спеціалістів.

Чому проблема стала актуальнішою під час війни та як її вирішувати

Під час війни потреба у роботі з дітьми з розладами спектра аутизму та супутніми порушеннями лише зростає. За словами Ольги Глюзи, стрес через повітряні тривоги, вибухи, переїзди та інші наслідки війни часто призводить до того, що діти втрачають раніше набуті навички та потребують додаткової підтримки фахівців.

— На жаль, ця проблема зараз дуже актуальна. Війна не спричиняє аутизм, але значно посилює його прояви. Навіть ті діти, з якими активно займаються батьки та спеціалісти, можуть втрачати навички через постійний стрес. Дитина може замикатися в собі, ставати менш активною, втрачати мовлення або інші навички, які вже були сформовані, — говорить керівниця напряму допомоги дітям благодійного фонду Future for Ukraine Ольга Глюза.

Водночас в управлінні освіти Миколаївської міської ради зазначають, що розвиток інклюзивної освіти залишається одним із пріоритетних напрямків роботи.

Заклади освіти стикаються з низкою труднощів, серед яких нестача вузькопрофільних спеціалістів, потреба у додатковому навчанні педагогів, покращенні матеріально-технічної бази та створенні безбар’єрного освітнього середовища.

Для розвитку інклюзивної освіти у місті продовжують розширювати мережу інклюзивних класів і груп у школах та дитячих садках, співпрацюють з інклюзивно-ресурсними центрами, організовують підвищення кваліфікації педагогів, а також працюють над покращенням умов для навчання дітей з особливими освітніми потребами.

— Ми бачимо, що кількість дітей, які потребують інклюзивного навчання та супроводу фахівців, поступово зростає. Тому важливо не лише розширювати мережу освітніх послуг, а й створювати доступне та комфортне середовище для кожної дитини, — зазначають в управлінні освіти.

Заняття з реабілітації у центрі LEVCHYK у Миколаєві. Фото: МикВісті, Кірілл Витвицький

Тож розлади спектра аутизму серед дітей стали більш помітними та актуальними в умовах повномасштабної війни. Постійний стрес, повітряні тривоги, вибухи та переїзди можуть впливати на стан дітей, посилювати прояви розладів або спричиняти втрату вже набутих навичок. Саме тому фахівці наголошують на важливості раннього втручання, постійної роботи з дитиною і родиною та доступу до спеціалістів.

У Миколаєві поступово розширюють можливості інклюзивної освіти, працюють інклюзивні класи й групи, а окремі проєкти для дітей з розладами спектра аутизму реалізують департамент соціального захисту населення, управління освіти та громадські організації. Водночас у міста немає окремої комплексної цільової програми, яка б системно охоплювала підтримку таких дітей та їхніх родин.

Тому нинішня робота виглядає радше як сукупність окремих ініціатив, а не стала міська політика. З огляду на зростання потреби в таких послугах, міській владі варто було б підійти до цього питання комплексно: оцінити реальну кількість дітей, які потребують підтримки, визначити відповідальних виконавців, передбачити фінансування, посилити кадрове забезпечення та зробити допомогу доступною не лише в межах окремих проєктів.