Як Миколаїв заробив 123 мільйони на «комунальному розпродажі», та чому деякі лоти потім перепродають на OLX

Від мораторію до аукціонів: як Миколаїв підійшов до приватизації комунального майна. Фото: архів МикВісті

Під час війни Миколаїв почав активно продавати комунальну нерухомість через електронні аукціони. Станом на квітень 2026 року місто уклало 71 договір купівлі-продажу й отримало понад 123 мільйони гривень.

У цьому тексті ми розбиралися, які об‘єкти Миколаїв продає та як визначає їхню ціну, хто перемагає в аукціонах та яка доля цієї нерухомості. «МикВісті» проаналізували результати торгів у Prozorro.Продажі та оголошення на OLX і виявили, що частина приміщень після приватизації з’являється на вторинному ринку у кілька разів дорожче, про що ми також розказуємо у цьому матеріалі.

Перша масштабна приватизація протягом останніх 10 років

Підтримай тих, хто щодня тримає місто в курсі

Клуб МикВісті — місце, де читач і редакція по один бік.

Учасники мають закритий чат, ексклюзивну розсилку із залаштунків життя журналістів, бачать новини раніше й впливають на зміни.

Приєднуйся. Разом тримаємо місто світлим

Одноразова підтримка Підписка місячна

₴ 50 ₴ 100 ₴ 500

Підтримати

by phone

---

by card

₴ 100

by phone

---

by card

₴ 250

by phone

---

by card

₴ 500

by phone

---

by card

Безпечна оплата

Отримувачем внесків є ГО «Миколаївський Медіа Хаб» (ЄДРПОУ 45160758). Здійснюючи внесок, ви підтверджуєте згоду з тим, що внесена сума не підлягає поверненню та може бути використана ГО «Миколаївський Медіа Хаб» на реалізацію статутної діяльності, що включає підтримку незалежної журналістики та створення суспільно важливого контенту. Публічна оферта.

Дискусії про приватизацію комунального майна у Миколаєві тривають майже десятиліття. Ще у 2016 році міський голова Олександр Сєнкевич ветував рішення міськради про приватизацію 20 об’єктів. Тоді він наголошував: такі питання мають вирішуватися лише через відкриті торги, де переможе той, хто запропонує найвищу ціну.

Перші кроки до системного продажу майна місто почало робити у 2021 році, коли Миколаїв почав здавати в оренду та продавати комунальні приміщення через Prozorro.Продажі. Тоді перший віцемер Віталій Луков заявляв, що громада володіє близько 3,5 тисячі об’єктів нерухомості, з яких 1200–1300 можуть передаватися в оренду. У тому ж році на сайті міськради з’явився проєкт рішення про приватизацію через аукціон одразу 117 об’єктів.

Втім, до системного продажу справа не дійшла — повномасштабне вторгнення фактично поставило ці плани на паузу.

Повернулись до них уже в нових умовах. У 2024 році міський голова заговорив про необхідність наповнювати бюджет за рахунок продажу нерухомості. А у травні 2024 року повідомив, що працює разом із депутатами над можливістю продажу майна через аукціони.

Яке майно місто продає в першу чергу

Перший великий список на приватизацію сформували у травні 2025 року — 114 об’єктів із загальною оціночною вартістю понад 51 мільйон гривень. Уже за два місяці перелік розширили до 129 лотів.

Йдеться переважно про майно, яке:

• не використовується комунальними підприємствами,

• перебуває у занедбаному стані,

• або вже передано в оренду.

Фактично місто виставляє на продаж те, що не приносить користі або не є критично необхідним для виконання його функцій.

У структурі переліку:

• 61 об’єкт — порожні приміщення,

• 65 — із чинними орендарями,

• 2 — із невід’ємними поліпшеннями,

• 1 — об’єкт незавершеного будівництва.

При цьому об’єкти з орендарями продаються разом із чинними договорами — новий власник зобов’язаний їх виконувати до завершення строку.

Начальниця управління комунального майна Миколаївської міськради Тетяна Дмитрова. Фото: архів МикВісті

Начальниця управління комунального майна Миколаївської міськради Тетяна Дмитрова зазначала, що багато об’єктів перебувають у занепаді й стають тягарем для балансоутримувачів. На її думку, продаж може залучити потенційних інвесторів, а місто отримає не лише кошти, а й перспективу створення робочих місць. Крім того, надходження від приватизації міська влада планує спрямовувати на підтримку Збройних сил України.

Перелік об’єктів формували на основі пропозицій комунальних підприємств та установ, які надсилали дані про майно, що не використовується або перебуває в оренді.

— Це об’єкти, що перебувають в оренді, але не використовуються комунальними закладами, а також майно, яке раніше використовувалося, але зараз у ньому немає потреби, — пояснила Тетяна Дмитрова.

Також під приватизацію підпали об’єкти, які мають історичну та архітектурну цінність — зокрема, будівлі, зведені до 1917 року. Йдеться про нерухомість на вулицях Екіпажна, 4/2, Олексія Вадатурського, 15/1, та Маріупольська, 11/5.

Будівля поліклініки, яку було збудовано у 1896 році по вулиці Екіпажна, 4/2. Фото: МикВісті

За словами Тетяни Дмитрової, приватизацію цих об’єктів погодили з профільним управлінням охорони культурної спадщини.

— Потенційні покупці цих об’єктів мають укласти охоронний договір, а будь-які ремонтні чи реставраційні роботи мають погоджуватися з обласним управлінням охорони культурної спадщини. Інакше договір купівлі-продажу укладений не буде, — зазначила вона.

Хто і як визначає ціну продажу коммайна

Аукціонну комісію, яка визначає стартову вартість об’єктів малої приватизації та готує умови їх продажу, створює управління коммайна. Згідно з положенням, затвердженим рішенням міської ради від 06 лютого 2020 року №56/95, комісія формується протягом 10 робочих днів після ухвалення рішення про приватизацію конкретного об’єкта і складається щонайменше з 5 працівників управління комунального майна.

Її персональний склад та зміни до нього затверджуються наказом начальника управління, який також призначає голову та секретаря комісії. Саме ця комісія розробляє умови продажу, готує інформаційні повідомлення та визначає стартову ціну лотів, після чого подає свої рішення на затвердження керівнику управління комунального майна.

У міськраді пояснюють: стартову ціну встановлює аукціонна комісія. Зазвичай вона дорівнює балансовій вартості об’єкта, яка визначається за даними фінансової звітності.

Відповідальність за балансову вартість покладається на балансоутримувача. Якщо балансова вартість відсутня, стартову ціну визначають за результатами незалежної оцінки.

Після цього інформацію про об’єкт публікують на сайті міськради та в системі Prozorro.Продажі.

Управління комунального майна фактично лише виставляє лоти через майданчик E-Tender, а далі аукціоном керує сама система. Однак це не означає, що продаж відбувається лише там. За законом усі акредитовані майданчики мають право підхоплювати ці оголошення, розміщувати їх у себе та залучати учасників торгів. Загалом в Україні працює 49 електронних майданчиків, підключених до системи Prozorro.Продажі.

Торги проходять онлайн у форматі електронного аукціону, під час якого учасники проходять 3 раунди для підвищення своїх ставок. Переможцем стає той, хто запропонував найвищу ціну і зробив хоча б один крок аукціону.

Після перемоги учасник повинен:

• підписати протокол аукціону протягом 3 робочих днів;

• сплатити повну суму — протягом 20 робочих днів;

• укласти договір купівлі-продажу — протягом 25 робочих днів.

Якщо переможець відмовляється підписувати документи або не сплачує кошти, управління фіксує це актом у системі, а аукціон проводять повторно.

Якщо торги не відбулися, система автоматично запускає наступний аукціон зі зниженням стартової ціни. У разі повторних невдач об’єкт можуть тимчасово зняти з продажу, однак обмежень щодо повторного виставлення лота немає.

Під час підготовки лотів були випадки, коли управління знімало об’єкти з продажу через розбіжності між фактичною площею приміщення та даними технічної документації.

У міськраді додають, що процес приватизації контролюється постійними депутатськими комісіями, а управління додатково стежить за виконанням умов щодо об’єктів культурної спадщини та приміщень, які продають зі збереженням чинних договорів оренди.

Що кажуть у міськраді: скільки майна у громади і скільки вже продали

Станом на квітень 2026 року місто вже уклало 71 договір купівлі-продажу. Загальна сума надходжень на квітень склала — понад 123 мільйони гривень. У комунальній власності при цьому залишається близько 10 тисяч об’єктів.

Перші результати показали: формально однакова система дає дуже різні результати залежно від самого об’єкта.

Найбільший інтерес викликають невеликі приміщення у центральній частині міста. Саме там конкуренція найбільша, а ціни можуть зростати у десятки разів.

Наприклад, приміщення на проспекті Центральному площею 41 квадратний метр стартувало зі 164 тисяч гривень, але через участь 23 покупців було продане за 4,65 мільйона гривень Євгену Турчановичу — це у 28 разів дорожче.

Приміщення на проспекті Центральному, яке продали на аукціоні в 28 разів дорожче. Фото: МикВісті

Схожа ситуація і з об’єктом на вулиці Космонавтів: зі стартових 382 тисяч гривень ціна зросла до понад 7,3 мільйона. Участь у торгах взяли 12 учасників, переможцем стало ТОВ «ВСБ». У міськраді зазначали, що вартість квадратного метра на цьому об’єкті сягнула 1663 доларів (без ПДВ).

Перші результати приватизації в Миколаєві показали: хоча система Prozorro.Продажі формально однакова для всіх, реальна конкуренція залежить від адреси, площі та потенційного комерційного використання приміщення.

У середньому на один аукціон подаються близько 5 учасників, однак лоти у центральній частині міста збирають значно більше охочих. Саме там ставки зростають найстрімкіше — інколи не у 5 разів, як прогнозують у міськраді, а у 10–20 разів.

Однак поруч із рекордними продажами є й інша тенденція — поступове формування кола учасників, які системно заходять на аукціони та виграють одразу кілька лотів.

Одним із таких покупців стало ТОВ «Центральний 1». Компанія, зокрема, виграла аукціон з продажу нежитлової будівлі на вулиці Корабелів, 3/2 площею 115,1 квадратного метра. Лот стартував із 227 267 гривень, а фінальна ціна склала 2 мільйони 506 тисяч 818 гривень.

Участь у торгах брали 8 учасників. Також компанія придбала приміщення на проспекті Героїв України, 77/5 — стартова ціна 362 666 гривень, фінальна — 2 мільйони 1 тисяча 111 гривень.

Згідно з відкритими даними, ТОВ «Центральний 1» зареєстроване у Миколаєві з 2007 року. Засновниками компанії є Олексій Пеліпас та депутат Миколаївської міськради Владислав Чайка.

На першому поверсі по вулиці Соборна, 2/2 також продавали майно. Фото: МикВісті

ФОП «Єрьомін Данило Олександрович» став одним із найбільш активних учасників приватизаційних аукціонів у Миколаєві — загалом він виграв 7 об’єктів комунальної власності, загальна вартість яких за результатами торгів склала понад 3,7 мільйона гривень. Один з лотів він також виграв з мінімальним кроком — буквально у 10 копійок.

Перелік приватизованих об'єктів:

• Приміщення на Соборній: нежитловий об'єкт на першому поверсі площею 31,2 кв.м (вул. Соборна, 2/2). При початковій ціні у 95 тисяч 673 гривні, підприємець запропонував за нього 805 тисяч 960 гривень (зростання ціни у 8,4 раза).

• Приймальний пункт на Майстерській: будівля площею 93,6 кв.м (вул. Майстерська, 1А). Торги почалися зі 112 тисяч гривень, а завершилися на позначці 835 тисяч 1 гривня (зростання ціни майже у 7,5 раза).

• Двоповерхова будівля на Знам’янській: нежитлові приміщення 1 та 2 поверхів площею 266,2 кв.м (вул. Знам’янська, 2/1). Стартова ціна у 559 тисяч 171 гривню зросла до 650 тисяч 2 гривень.

• Приміщення на Космонавтів: об'єкт площею 134,9 кв.м (вул. Космонавтів, 53/1-ж). Стартували з 466 тисяч 126 гривень, фінальна ставка склала 475 тисяч 525 гривень.

• Магазин у Корабельному районі: нежитлове приміщення площею 33,8 кв.м (пр. Богоявленський, 315/4). При старті у 120 тисяч 396 гривень об'єкт продали за 400 тисяч гривень.

• Продовольчий магазин: будівля площею 98,8 кв.м (вул. Михайла Козлова, 73). Початкова вартість становила 145 тисяч 73 гривні, остаточна ціна — 340 тисяч 1 гривня.

• Підвальні приміщення на Знам’янській площею 120,6 кв.м. Стартова ціна становила 253 тисячі 328 гривень (без ПДВ), проте за результатами торгів приміщення було придбано за 245 тисяч 728 гривень.
  
  

Нежитлова будівля по вулиці Ольшанців, яку продали на аукціоні за 4,2 мільйона гривень. Фото: аукціон

Нежитлова будівля по вулиці Ольшанців, яку продали на аукціоні за 4,2 мільйона гривень. Фото: аукціон

Ще одник приклад, продаж нежитлової будівлі площею 622,7 квадратного метра на вулиці Ольшанців, 72 зі стартовою ціною 1,2 мільйона гривень.

Найвищу ставку — 4 мільйони 62 тисячі 378 гривень — запропонувала Церква християн віри євангельської «Благодать», однак її дискваліфікували через відмову підписати протокол результатів торгів. У підсумку переможцем стало фермерське господарство «Владам», яке запропонувало 1 мільйон 315 тисяч гривень.

Водночас частина лотів, які не знаходяться в центрі або потребують вкладень, продаються без такого ажіотажу.

Наприклад, громадський будинок на вулиці Леваневців, 25/26 площею 90,9 квадратного метра стартував із 324 364 гривень і був проданий за 571 тисячу гривень. Переможцем стало МНВП ТОВ «Амарант».

Окрему категорію становлять технічні об’єкти — колишні котельні та споруди, які переважно не демонструють значний ріст ціни.

Наприклад, Арзуманов Сергій Олександрович виграв котельню на вулиці Рибній, 28/1, яка стартувала з 64 668 гривень, а була продана за 205 100 гривень. Ще один подібний лот — котельня в Очакові на вулиці Лоцманській, 23, де стартова ціна складала 74 608 гривень, а фінальна — 115 555 гривень.

Котельна по вулиці Лоцманській, 23. Скриншот

Втім, поряд із приміщеннями, за які учасники торгів готові боротися десятками ставок, у списках приватизації є й протилежні приклади — об’єкти, які місто не може продати місяцями. Деякі лоти виставляли на аукціон вже понад 3 рази, однак охочих так і не знайшлося — торги щоразу не відбувалися через відсутність учасників.

Серед таких об’єктів, зокрема, виробничі приміщення на проспекті Героїв України. Йдеться про столярну майстерню площею 139,1 квадратного метра зі складом площею 27,4 квадратного метра (адреса: проспект Героїв України, 1-О), яку виставляли зі стартовою ціною 155 868 гривень (без ПДВ).

Також без попиту залишається нежитлова будівля площею 993,9 квадратного метра за адресою проспект Героїв України, 1-Т, стартова ціна якої становить 738 565 гривень.

Привіт! Я — Аліна Квітко, авторка цього матеріалу.

Дякую за увагу до наших текстів — це важливо для команди МикВісті.

Ми регулярно публікуємо глибокі матеріали для тих, хто хоче розібратися в темі та дійти до суті.

Маємо десятки прикладів, коли наша журналістика разом із читачами впливала на ситуацію і змінювала її.

Долучайтеся до Клубу читачів МикВісті — підтримайте незалежну журналістику, яка має значення.

Приєднатись до Клубу МикВісті

«Перепродаж на OLX»: як куплені на торгах об’єкти з’являються в оголошеннях у рази дорожче

«МикВісті» проаналізували результати електронних аукціонів із продажу комунального майна в Миколаєві та звернули увагу на тенденцію: частина об’єктів після приватизації з’являється на сайті оголошень OLX. Але є нюанс: ціна в оголошеннях зростає у 5, 10, а іноді й у 15 разів. У деяких випадках збігаються не лише адреси та площі, а й фотографії, які раніше використовувалися в документації та оголошеннях про продаж через систему торгів.

Йдеться саме про ціни, вказані в оголошеннях, а не про підтверджену ринкову вартість або фактичні угоди продажу. Такі суми можуть бути стартовою позицією продавця для подальших переговорів із покупцями. Водночас різниця між вартістю придбання з аукціону та ціною в оголошенні дозволяє поставити питання, які фактори враховує міська влада при оцінці комерційного потенціалу майна перед продажем.

У більшості цих історій фігурує одне й те саме прізвище — Єрьомін Данило Олександрович, та один номер телефону в оголошеннях про перепродаж.

Приміщення, які придбав Данило Єрьомін виставлені на продаж на сайті оголошень OLX. Воно розміщене користувачем із номером «380738113010». Скриншот з платформи

Найбільш показовим є кейс із будівлею колишньої міської лікарні №4 (вул. Силікатна, 157, мікрорайон Матвіївка). Перша спроба продати об’єкт за 341 тисячу гривень провалилася — аукціон не відбувся. Тоді ціну знизили вдвічі зі 341 тисяч гривень до 170 тисяч 500 гривень.

На нові торги прийшов лише один учасник — Данило Єрьомін. Він викупив 170 квадратних метрів нерухомості, запропонувавши 170 тисяч 500 гривень 10 копійок. Тобто лише на 10 копійок більше від стартової ціни.

Приміщення колишньої міської лікарні №4 у мікрорайоні Матвіївка, яке продали лише на 10 копійок більше від стартової ціни. Скриншот

Після завершення торгів на OLX з’явилося оголошення про продаж приміщення в Матвіївці, яке за описом та фотографіями відповідає об’єкту, проданому на аукціоні. Однак, його вже продають за 42 тисячі доларів — це близько 1,8 мільйона гривень.

Оголошення розміщене користувачем із номером «380738113010», який загалом має 21 оголошення про продаж або оренду нерухомості. У частині публікацій автор не робить власні фото, натомість використовує зображення з технічної документації та матеріалів, які раніше публікувалися на сайтах аукціонів з продажу коммайна.

Профіль користувача в ОЛХ, який загалом має 21 оголошення про продаж або оренду нерухомості. Частина приміщень була викуплена з аукціону

Схожа ситуація повторилася і з приміщенням на вулиці Космонавтів, 53/1-ж площею 134,9 кв.м. Лот виставляли зі стартовою ціною 466 тисячі 126 гривень. Найвищу пропозицію — 1,2 мільйона гривень — подала учасниця Кесь Аліна Олегівна, однак її дискваліфікували через відмову підписати протокол результатів торгів. У результаті право викупу перейшло до Данила Єрьоміна, чия пропозиція була всього 475 тисяч 525 гривень.

Сьогодні це приміщення на площі Перемоги вже пропонують купити за 170 тисяч доларів (близько 7,4 мільйона гривень). Опис і фотографії в оголошенні збігаються з тими, що були оприлюднені під час аукціону. Автор оголошення акцентує на великому трафіку та наявності орендарів. Водночас ця сума є заявленою ціною продажу, а не підтвердженою ринковою вартістю чи фактичною ціною угоди. Саме тому різниця між ціною аукціону та ціною в оголошенні радше показує очікування продавця, ніж доводить, що місто продало об’єкт у 15 разів дешевше за ринок.

Ще один приклад — нежитлові приміщення (частина 1 поверху) площею 29,8 кв.м на вулиці Новосільській, 5/1 в районі ЛШМД. Стартова ціна лота становила 106 тисяч 864 гривні. Учасники торгів подали такі пропозиції: Кесь Аліна Олегівна — 300 001 гривня, Астахова Аліна Олегівна — 141 100 гривень, Єрьомін Данило Олександрович — 140 100 гривень.

Після завершення аукціону на OLX з’явилося оголошення про продаж цього приміщення. Зараз цей «магазин продовольчих товарів» пропонують купити за 28 тисяч доларів (1,2 мільйона гривень). В оголошенні його описують як фасадний об’єкт із ремонтом і гарним трафіком, який «підходить під будь-який вид діяльності».

Приміщення по вулиці Новосільській, 5/1 в районі ЛШМД, який продали на аукціоні за 140 тис. грн, а вже згодом воно було виставлено на перепродаж на OLX за 1,2 млн грн. Скриншоти

Приміщення по вулиці Новосільській, 5/1 в районі ЛШМД, який продали на аукціоні за 140 тис. грн, а вже згодом воно було виставлено на перепродаж на OLX за 1,2 млн грн. Скриншоти

Не менш успішним став і викуп у Варварівці (вул. Михайла Козлова/Матросова, 73) приміщення магазину продовольчих товарів площею 98,8 кв.м. Стартова ціна лота становила 145 073,19 гривні. Учасники подали майже однакові ставки: Єрьомін Данило Олександрович — 340 тисяч 1 гривня, ТОВ «Берег моря» — 340 тисяч гривень. Переможцем став Єрьомін.

Новий власник виставив його на продаж вже за 52 тисячі доларів (майже 2,3 млн грн). Опис на OLX красномовний: «ідеально під аптеку чи кафе», хоча місто, схоже, не побачило в цьому об’єкті такого потенціалу.

Оголошення на ОЛХ про продаж приміщення магазину продовольчих товарів у Варварівці (вул. Михайла Козлова/Матросова, 73) за 52 тисячі доларів. Скриншот

Найдорожчий лот — приміщення на проспекті Центральному, 184/18 площею 137 кв.м. У торгах брали участь одразу 13 учасників, а найвищу пропозицію і переможницею стала Майдан Катерина Володимирівна — 2, 2 мільйони гривень. Водночас серед учасників також був Данило Єрьомін, який запропонував 481 тисячу гривень.

Проте, після низки очікувань та кваліфікацій, об’єкт знову опиняється у руках того самого кола осіб. Наразі його продають за 124 500 доларів (майже 5,5 млн грн). В описі вказують на 2 входи, ремонт, стоянку та можливість зробити прибудову.

Приміщення на проспекті Центральному, 184/18 придбали у міста за 2,2 мільйони гривень. Скриншот

Це ж приміщення вже виставлено на продаж на платформі OLX за майже 5,5 млн грн. Скриншот

Це ж приміщення вже виставлено на продаж на платформі OLX за майже 5,5 млн грн. Скриншот

Аналогічна доля спіткала і приймальний пункт на 12-й Поздовжній площею 124,4 кв.м. Його виставили на аукціон зі стартовою ціною 62 тисячі гривень. Під час торгів за лот змагалися чотири учасники, а найвищу ставку зробив Денис Железняк, який став переможцем з пропозицією 430 тисяч гривень. Хоча фінальна ціна зросла у 7 разів від початкової, вона все одно залишилася значно нижчою за ринкову.

Приймальний пункт на 12-й Поздовжній площею 124,4 кв.м продали за 430 тисяч гривен. Скриншот

Приміщення знову з’явилося на OLX у профілі того самого користувача з номером «380738113010», обʼєкт виставили на продаж уже за 40 тисяч доларів. Скриншот

Приміщення знову з’явилося на OLX у профілі того самого користувача з номером «380738113010». Об’єкт, за який місто отримало 430 тисяч гривень, виставили на продаж уже за 40 тисяч доларів, що еквівалентно 1,7 мільйона гривень. Продавець вказав, що нежитлове приміщення площею 124 кв.м наразі без ремонту та має потужність 4 кВт.

Щоб отримати пояснення щодо різниці між цінами на аукціонах і сумами, за які ці об’єкти виставляють на OLX, «МикВісті» намагалися зв’язатися з Данилом Єрьоміним. Контактний номер телефону редакція знайшла у відкритих даних, однак на момент підготовки матеріалу він був вимкнений.

Також журналісти зателефонували за номером телефону, вказаним у профілі на OLX, де розміщувалися оголошення про продаж цих приміщень. На дзвінок відповіла жінка, однак після того, як редакція представилася та попросила передати слухавку або зв’язати з автором оголошень, розмова перервалася.

Редакція хотіла з’ясувати, чи відповідають ціни в оголошеннях реальній ринковій вартості, чи це лише стартова позиція для подальших переговорів із покупцями. Втім, отримати коментар не вдалося.

Однак, попри поширену практику перепродажу комунальних об’єктів, у Миколаєві є й інший бік приватизації: частина покупців не виставляє приміщення на вторинний ринок, а реально вкладає гроші в ремонт і намагається «оживити» занедбані об’єкти, які роками стояли порожніми.

Показовим прикладом є приміщення на вулиці Вадима Благовісного (Нікольській), 67/3. Будівля загальною площею 336 м² свого часу була добре відома миколаївцям як колишній офіс «Партії регіонів». Після 2014 року вона фактично стояла пустою і поступово занепадала.

Приміщення на вулиці Вадима Благовісного (Нікольській), 67/3. Фото: МикВісті

Приміщення на вулиці Вадима Благовісного (Нікольській), 67/3. Фото: МикВісті

У січні 2026 року об’єкт за 1,5 мільйона гривень викупило ТОВ «Миколаївміськбуд». На момент продажу стан будівлі потребував значних капіталовкладень. Вже у травні на об’єкті розпочалися активні роботи — від відновлення покрівлі до ремонту внутрішніх приміщень.

Інший показовий кейс — приміщення на вул. Спаській, 52/14. Під час аукціону вартість лота зросла майже у вісім разів — з 287 тисяч до 2,28 мільйона гривень. Переможцем став підприємець Олексій Мойсол (ТОВ «Млєчний путь»).

Попри високу ціну викупу, власник вже спрямував кошти на відновлення об’єкта. Наразі в приміщенні завершено ремонтні роботи: простір повністю приведено до ладу та підготовлено до використання.

Приміщення на вул. Спаській, 52/14. Фото: МикВісті

Приміщення на вул. Спаській, 52/14. Фото: МикВісті

Таким чином, результати торгів показують одразу кілька тенденцій. Найдорожче місто продає об’єкти у центрі та приміщення малої площі, де конкуренція між покупцями найбільша. Паралельно з цим з’являються учасники, які регулярно скуповують одразу кілька лотів, формуючи власний «портфель» комунальної нерухомості.

Також частина комунального майна, яке місто продає через систему електронних аукціонів, може майже одразу з’являтися на вторинному ринку — вже з ціною, що у кілька разів перевищує суму приватизації. Це не означає, що такі об’єкти будуть продані саме за вказаною в оголошеннях ціною. Однак різниця між сумою аукціону і заявленою ціною від нових власників дозволяє поставити питання, як місто визначає стартову вартість майна і наскільки вона враховує його потенційне використання після продажу.

І хоча загалом приватизація вже принесла до бюджету 123,4 мільйона гривень, ключове питання тепер полягає не лише у цифрах надходжень, а й у тому, хто саме стає новими власниками майна громади, які компанії та підприємці найактивніше беруть участь у торгах — і чи не формуються в місті нові «монополісти» на ринку комунальної нерухомості.