Проєкти відбудови 4 будинків у Миколаєві замовлять двічі: Чому це сталося і як влада уникатиме дублювання?

Миколаїв — одне з п’яти міст України, яке отримає гроші Світового банку на проєктування відбудови. Детальніше про те, як 150 млн грн вирішили витратити на створення проєктів відбудови 54 будинків та навколишньої території ми писали у статті: «Відбудова чи лише документи».

Але виявилося, що до переліку з цих 54 будинків увійшло щонайменше чотири адреси, за якими раніше, впродовж 2023-2024 років, вже замовляли виготовлення проєктно-кошторисних документацій, тобто вже витрачали кошти міського бюджету.

Тепер гроші на проєктування (креслення, кошториси, ілюстрації, документація тощо) по цих адресах витрачатимуть знов. У чому буде різниця між цими проєктами? «МикВісті» вирішили розібратися, чому так сталося та запитати представників влади Миколаєва, як вони уникатимуть дублювання та як проконтролюють, щоб одні й ті самі витрати не були сплачені двічі.

Як чотири будинки повторно потрапили у список на проєктування

Профінансована Світовим банком ініціатива, до якої долучився Миколаїв, називається «HOPE (надія, — прим.): Ремонт житла для відновлення прав і можливостей людей». До неї увійшла 21 ділянка (кластер), де розташовані 54 багатоповерхових будинки у Миколаєві, які постраждали внаслідок російсько-української війни.

Проєктування відбуватиметься не побудинково, а кластерами, тобто архітектори й проєктанти будуть враховувати навколишню інфраструктуру, благоустрій території тощо, пояснює заступник міського голови Сергій Коренєв.

Минулого разу ми не публікували адреси будинків, які увійшли до проєкту «HOPE». Редакція досі не бачить необхідності публікувати список з адресами, оскільки це може збентежити мешканців цих будинків та порушити їх відчуття безпеки. Але по цих 4 будинках, де вже розроблялась проєктно-кошторисна документація реконструкції, міська рада оголошувала інформацію про це відкрито на майданчиках публічних закупівель. Загалом це:

• 556 тис. грн — Євгена Логінова, 12/2 (колишня Крилова, — прим.) у Заводському районі
• 988 тис. грн — Адміральська, 32 у Центральному районі
• 329 тис. грн — Райдужна, 63 у Корабельному районі
• 168 тис. грн — Вокзальна, 61 також у Корабельному районі

У Департаменті житлово-комунального господарства Миколаєва відповіли, що будинки обиралися «без залучення людського фактора». Тобто рішення, для якого будинку розробляти проєкт відбудови, а для якого ні, приймалися не посадовцями, а комп'ютером.

Загалом відібрали близько 300 будинків у п’яти містах: Миколаєві, Запоріжжі, Бучі, Макарові та Ізюмі, а потім виключили з них найменші за площею, сформували кластери з 200 будинків, серед яких Миколаїв отримав перелік з 54 багатоповерхівок.

«Питання наявності чи відсутності проєктної документації не мало жодного значення, адже за умовами проєктна документація повинна бути розроблена за правила та стандартами Світового Банку, а у випадку наявності розробленої проєктної документації у Замовника (тобто міської ради Миколаєва, — прим), остання може бути використана виключно у якості можливих варіантів для прийняття тих чи інших проєктних рішень», — відповів перший заступник директора Департаменту ЖКГ Ігор Набатов.

Тобто фактично в департаменті кажуть, що вже розроблені коштом міського бюджету проєкти цих чотирьох будинків можуть враховувати під час розробки повторних проєктів, але вже за «HOPE», а можуть і не враховувати. Ключове слово тут «можуть».

Мова йде про послуги з проєктування, за які місцевий бюджет сукупно сплатив приблизно 2 млн грн, але зараз вони не мають вирішального впливу, бо відбувались не за правилами Світового банку.

Найбільш вартісна витрата — проєктування реконструкції будинку по Адміральській, 32, що постраждала від ракетного удару в липні 2023 року. Після початку повномасштабної війни більшість квартир на Адміральській були порожніми: поруч авіаударом зруйнували готель «Інгул», і мешканці побоювалися повторних атак.

Департамент ЖКГ Миколаєва вже сплатив ТОВ «АРХ ДИЗАЙН» понад 900 тисяч гривень на архітектурні, інженерні та планувальні послуги, геодезичні дослідження, технічне обстеження тощо.

Відповідно до договору, проєкт реконструкції цього будинку буде готовий до 15 листопада.

Але реалізація під питанням, оскільки, як ми раніше цитували Департамент ЖКГ: «Він може бути використаний у якості можливих варіантів для прийняття тих чи інших проєктних рішень». Якщо перекласти з офіційно-посадового, це означає, що ДЖКГ все одно замовить ще один проєкт реконструкції будинку по Адміральській, 32 в межах великого кластера, й знов будуть витрачені гроші, хоч й тепер — Світового банку.

У Департаменті ЖКГ Миколаєва наполягають, що не могли вплинути на результати відбору: «Він проходив через DREAM — Державну цифрову екосистему управління відновленням із застосуванням прозорих критеріїв і спеціального геоінструменту Suitability Tool від City Planning Labs, рекомендованого Світовим банком. Це дозволило забезпечити об’єктивну оцінку та сформувати кластери з урахуванням локації, стану будівель, безпеки, комунікацій та інших факторів».

Усе відбувалося у три етапи:

• I. Аналітичний. Мінгромад проаналізувало дані Реєстру пошкодженого та знищеного майна, відібрали лише багатоквартирні будинки з пошкодженнями від 21 до 80%. Будівлі, зруйновані більш ніж на 80%, до переліку не включали, адже їх рекомендують демонтувати. Після такого аналізу у базі залишилося близько 246 будинків у Миколаєві.
• II. Кластерний. Об’єднали будинки, які стоять поруч у єдині ділянки для того, щоб можна було одночасно відновлювати прилеглу інфраструктуру — двори, дороги, комунікації. У результаті до кластерів потрапили 74 будинки з Миколаєва.
• III. Фінальний. Відсортували за площею, виключили найменші будинки й затвердили фінальний список.

Ще два будинки-учасники програми Світового банку знаходяться у Корабельному районі на вулицях Райдужна та Вокзальна один навпроти одного. На розробку проєктів їх відбудови з міського бюджету загально витратили майже півмільйона гривень. Вони постраждали внаслідок обстрілу Миколаєва 25 вересня 2022 року.

У 2023 році ДЖКГ заплатив ФОП Сергій Антонов 329 тисячі гривень на проєкт капітального ремонту будинку по Райдужній та 168 тисячі гривень ФОП Ольга Вороніна за будинок по Вокзальній.

По останньому навіть уклали договір на 7,7 мільйона гривень на проведення капітального ремонту за проєктом й встигли у 2024 році використати 826 тисяч гривень на стабілізаційні й протиаварійні роботи (демонтаж, заміна вікон, дверей, відновлення міжкімнатних перегородок й улаштування підлоги).

Подальше виконання договору фактично призупинене, й у 2025 році ДЖКГ не заплатив підряднику ТОВ «ЮЛ-СТРОЙ» жодної гривні.

Таким чином, з одного боку вдається уникнути подвійного фінансування, з іншого, це фактично зупинило відбудову будинку, який тепер потрапив в іншу програму відбудови.

Від проєктування до відбудови: як уникнути подвійного фінансування?

Ще один будинок, який вже має розроблений проєкт, знаходиться на Євгена Логінова (колишня вулиця Крилова) 12/2 у Заводському районі. На документацію з його відновлення витратили 661 тисячу гривень. І ситуація з ним відрізняється від трьох попередніх.

Спочатку коштом уряду Данії мешканцям встановили нові балкони, а пів року тому — у травні 2024-го завершили роботи з облаштування прибудинкової території: зробили пішохідні доріжки з плитки, облаштували паркомісця, заасфальтували дорогу, встановили урни та лавки.

Після цього Департамент ЖКГ оголосив тендер для пошуку підрядника, який відбудує багатоповерхівку. У переліку робіт: забити тріщини у стінах цементом, підсилити залізобетонну стінову панель, зробити перегородки у трьох квартирах, зробити карнизи та балкони, відремонтувати покрівлю, зробити внутрішнє опорядження та зовнішнє оздоблення, встановити вікна тощо.

На ці роботи передбачено 20 мільйонів гривень. Вже кілька місяців поспіль підрядник відновлює багатоповерхівку. Зараз навколо будинку стоїть спеціалізована техніка, будівлю огородили парканом, там працюють робочі. Усі роботи мають завершити через два місяці — до 15 грудня 2025 року.

Паралельно з цим цей будинок є також частиною проєкту «HOPE» Світового банку, тому ми поцікавились у Департаменті ЖКГ, як вони будуть уникати дублювання фінансування одних й тих самих робіт з різних джерел.

«Враховуючи той факт, що частина робіт була виконана шляхом використання інших механізмів (допомога від Королівства Данія, кошти міського бюджету, допомога від інших міжнародних організацій тощо), така частина авжеж не буде включатися як така, що потребує виконання», — написав у своїй відповіді перший заступник ДЖКГ Ігор Набатов.

Він визнає, що цей будинок вже не потребує «стабілізаційних» заходів. Також відсутня необхідність благоустрою прибудинкової території.

«При цьому залишаються актуальними питання енергоефективних заходів», — пояснили у ДЖКГ.

Ціна відбудови

Як бачимо, у кожного будинку різна ситуація, технічний стан й початкові умови. При цьому є 150,3 млн грн на реконструкцію 54 багатоповерхівок в межах кластерів. Як вони будуть розподілятися? Хто і як формуватиме вартість подальшого проєктування?

Станом на зараз у Департаменті ЖКГ не можуть назвати конкретну вартість розробки проєктно-кошторисної документації, оскільки виділення фінансування відбувалось не з урахуванням вартості по тому чи іншому будинку, а шляхом усереднення вартості по кожному з майже 200 учасників програми «HOPE» по п’яти містах України.

На першому етапі Уряд розподілив субвенцію на 540 мільйонів гривень між Миколаєвом, Бучею, Макаровом, Ізюмом та Запоріжжям.

В середньому 150 мільйони гривень на 54 будинки — це по 2,7 мільйона на кожен.

За останні роки редакції «МикВісті» не вдалось знайти приклад, коли міська влада Миколаєва замовляла проєкт реконструкції багатоповерхівки за схожу суму. Найбільш вартісним був зазначений вище проєкт по вулиці Адміральська, 32 за майже 1 мільйон гривень.

На питання, чому середня сума на один будинок є значно вищою, ніж те, що витрачалося раніше коштом місцевого бюджету, у ДЖКГ пояснюють комплексним підходом та складністю проєкту.

«Це пояснюється тим, що у проєктну документацію включаються «стабілізаційні» заходи щодо будинку, ще й заходи з енергоефективності, благоустрій території. Крім того, проєктанти, які розробляють ПКД в рамках проєкту фактично виконують ще й роль інженера-консультанта, навіть частково виконують звичну для нас функцію замовника будівництва в частині формування тендерної документації на пошук підрядної організації), тобто обсяг обов’язків є значно вищим, ніж це передбачено звичайними вимогами законодавства України», — каже перший заступник ДЖКГ Ігор Набатов.

Зазначимо також, що традиційних тендерів у системі «Прозоро» щодо цих будинків (кластерів) — не буде. Підрядник буде визначатись за правилами закупівель Світового банку, а відповідні оголошення публікуватимуться на сайті Департаменту ЖКГ.

Що ми маємо у підсумку? Пілотний проєкт «HOPE» Світового банку, у якому будинки для відбудови обирає «комп’ютер», міська влада пояснює, що майже не втручається у процес, а якщо до списку потрапили об’єкти з готовими проєктами або навіть частково виконаними роботами, виникає питання: хто мав це перевірити?

Такі випадки змушують задуматися, чи справді технологічний підхід робить процес зрозумілим та прозорим, й чи завжди новий цифровий формат допомагає уникнути старих проблем.

Юлія Бойченко, «МикВісті»