Місто на податках: чому скорочення ПДФО б’є по Миколаєву

Миколаїв бореться за збереження власних доходів. Фото: пам'ятник Святому Миколаю у Каштановому сквері, «МикВісті»

Миколаїв, як і багато українських міст, відбудовується після масштабних руйнувань і водночас шукає способи зберегти фінансову стійкість під час війни. Поки місто крок за кроком відновлює роботу шкіл, лікарень та комунальної інфраструктури, серйозним викликом залишається фінансовий: як утримати місто, коли доходи місцевого бюджету скорочуються.

Саме тому Миколаївська міська рада звертається до уряду та парламенту із закликом зберегти частку ПДФО для громад і передбачити додаткову підтримку прифронтових територій.

«МикВісті» розбирались, які вимоги містяться у зверненні, чому ПДФО стало ключовим питанням для Миколаєва та що на це відповідає влада.

Реклама

Економіка без портів

Ще кілька років тому Миколаїв був потужним промислово-логістичним центром. Через чотири морські порти — Миколаївський, «Ольвію», «Ніка-Теру» та Дніпро-Бузький — проходило до 40% регіонального валового продукту. Саме портова галузь формувала основну частину податкових надходжень, створювала робочі місця і забезпечувала сталий розвиток міста.

Після початку повномасштабного вторгнення ситуація змінилася кардинально. Робота портів зупинилася, значна частина підприємств припинила діяльність або перемістилася в інші області. Через окупацію Кінбурнської коси Миколаїв залишається фактично відрізаним від великої води, а відновлення судноплавства поки що неможливе.

Привіт! Я — Аліна Квітко, авторка цього матеріалу.

Дякую за увагу до наших текстів — це важливо для команди МикВісті.

Ми регулярно публікуємо глибокі матеріали для тих, хто хоче розібратися в темі та дійти до суті.

Маємо десятки прикладів, коли наша журналістика разом із читачами впливала на ситуацію і змінювала її.

Долучайтеся до Клубу читачів МикВісті — підтримайте незалежну журналістику, яка має значення.

Приєднатись до Клубу МикВісті

— Порт «Миколаїв» – другий в Україні по перевалці вантажів із показником до 40 мільйоннів тонн на рік, майже половину із яких становили зернові. З початку війни робота порту фактично заблокована, інфраструктура зазнала суттєвої руйнації. Через це економіка області несе значні втрати – не тільки від простою потужностей самого порту, а й від втрати заробітку підприємствами області, значну долю собівартості продукції яких тепер займає ускладнена логістика, – відповіли в Миколаївській ОВА.

Мер Миколаєва Олександр Сєнкевич приводить в приклад співзасновника Monobank Гороховського, який зареєстрував у Миколаєві IT-компанію і тепер сплачує податки тут, вже забезпечив десятки мільйонів гривень надходжень до бюджету.

Ще одним джерелом надходжень стала приватизація комунального майна. Станом на серпень 2025 року до бюджету надійшло 62 мільйони гривень, а загальна вартість об’єктів, виставлених на продаж, значно перевищує стартову ціну. Міський голова підкреслив, що процес відбувається прозоро, а отримані кошти будуть спрямовані на оборонні потреби міста.

Крім того, щоб підтримати підприємців, обласна влада виділяє до 7 мільйонів гривень грантів у 2025 році. Торік фінансування отримали 27 компаній на суму 4,7 мільйона гривень. Міська влада грантів не виділяє, але час від часу запускає google-форми, аби підприємці могли поділитися своїми проблемами — очевидно, щоб ці проблеми бодай хтось почув. Паралельно разом із ПРООН проводять курси перекваліфікації й інформують про гранти — наче від інформації до грошей лише один клік.

Як скорочення доходів б’є по прифронтових громадах. Верхня набережна у Миколаєві. Фото: «МикВісті»

Втрачені мільярди: як скорочення доходів б’є по прифронтових громадах

Основна частина доходів місцевих бюджетів в Україні — це податок на доходи фізичних осіб (ПДФО). Саме з нього фінансуються заробітні плати комунальників, освітян, медиків, утримання транспорту, капітальні ремонти, вуличне освітлення, прибирання територій, робота садочків і лікарень. Раніше цей податок становив половину доходів місцевого бюджету. І кожен відсоток, забраний у громади, — це мінус у соціальній сфері, мінус у комфорті мешканців.

Однак із 2023 року частину податку, яку сплачують військовослужбовці, уряд почав зараховувати безпосередньо до державного бюджету. Для Миколаєва, який через близькість до фронту має значно більшу кількість військових, ніж більшість інших міст, це рішення стало особливо відчутним. Станом на 2024 рік місто недоотримало близько 2,7 мільярда гривень — у порівнянні з довоєнними роками це один із найбільших показників серед обласних центрів.

Крім того, у проєкті Держбюджету-2026 уряд запропонував зменшити частку ПДФО, яка залишається громадам, з 64% до 60%. Для країни, за підрахунками Асоціації міст України, це втрата близько 16 мільярдів гривень. Для Миколаєва — ще мінус десятки мільйонів, які йдуть на енергоносії, прибирання міста, утримання закладів освіти та медицини.

Працівники комунальних служб у Миколаєві. Фото: Олександр Сєнкевич

В АМУ називають можливе зменшення частки податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) демотивацією для громад розвивати економіку.

— Прифронтові громади втратили десятки мільярдів щорічно через вилучення з їхніх бюджетів «військового» й «силового» ПДФО в кінці минулого року. У деяких громад Парламент тоді забрав до 45% доходів. Це не просто критично, це зробило частину з них неспроможними забезпечувати власні повноваження,— пояснює в коментарі «МикВісті» радниця голови Асоціації міст України Оксана Продан.

Водночас, ефективність використання бюджетних ресурсів на місцях також потребує уваги. Частина прифронтових громад, маючи обмежені кошти, спрямовувала їх на другорядні потреби, замість посилення оборонних або безпекових напрямів — що лише посилює дискусію про справедливість нинішнього розподілу фінансів.

Додатковим тягарем є вилучення реверсних дотацій. На 2026 рік уряд пропонує забрати 18,4 мільярдів гривень із 181 громади, серед яких 110 — сільські та селищні.

Реверсна дотація — це вилучення зароблених громадою коштів. Якщо громада не має доходу, держава доплачує базову дотацію для забезпечення мінімальних потреб, одночасно декларуючи потребу економічного розвитку. Водночас кошти вилучаються, як тільки в громаді створено умови для бізнесу та розвитку підприємництва.

— Таким чином, вилучення реверсної дотації демотивує місцевий економічний розвиток та стимулює бідність,— пояснила Оксана Продан.

Ситуацію ускладнює й загальний дефіцит бюджету країни. У проєкті держбюджету на 2026 рік видатки місцевих бюджетів закладені на рівні доходів — 873,8 мільярда гривень. Але враховуючи дефіцит державних фінансів у 2,4 трильйона гривень (18,4% від ВВП), Оксана Продан прогнозує, що на всі субвенції та дотації, передбачені в документі, грошей не вистачить.

Проте, зменшення частки ПДФО на 4% фактично послаблює фінансову спроможність громад.

— Це порушення державного слова, даного у 2021 році Меморандумом з представниками Асоціації міст України. Тоді за ініціативи Президента України Володимира Зеленського було одночасно введено мораторій на підняття тарифів жителям громад на тепло- та водопостачання з одночасним зобовʼязанням держави компенсувати різницю в тарифах підприємствам і збільшенням ставки для місцевих бюджетів з 60 до 64% ПДФО, — нагадала радниця Голови Асоціації міст України Оксана Продан.

Голова Миколаївської ОВА Віталій Кім також прокоментував можливе скасування реверсної дотації для 180 громад. Він зазначив, що більшість громад Миколаївщини наразі перевиконують бюджети: із 52 громад лише дві не виконали план.

— Є така історія, тому що є в нас перевиконання плану бюджетів. У нас на цей час по 52 громадам лише дві є з невиконанням бюджету, всі інші перевиконані. Тому Миколаївщина завдяки роботі всіх разом, у нас багато підприємств повернулося, є перевиконання бюджетів всіх рівнів. В тому числі через підвищення зарплати, соціальних стандартів. Тому це питання у реверсі. Ми захищаємося, але не за принципом, нам більше всіх потрібно, а за принципом справедливості бюджету, розуміючи проблематику наступного року, – сказав Віталій Кім.

Він додав, що це питання вже обговорювали з головою фінансового комітету Верховної Ради Данилом Гетьманцевим.

— Він чує нашу позицію і буде вносити свої правки, які ми з ним обговорювали, щоб збалансувати ситуацію, – додав він.

Очільник Миколаївської ОВА Віталій Кім. Фото: «МикВісті»

Мер Миколаєва Олександр Сєнкевич зазначив, що виконання бюджету станом на серпень 2025 року становить 97% від плану. Він підкреслив, що втрата 4% ПДФО у 2026 році буде відчутною та може вплинути на фінансування комунальних послуг і енергоносіїв.

— Зараз йдеться лише про можливу втрату 4%. Торік це питання теж обговорювали, але тоді рішення не ухвалили. Ці кошти є цільовими, і їхня відсутність може вплинути на фінансування комунальних послуг та енергоносіїв, що особливо важливо для Миколаєва. Наш бюджет і так обмежений, тому у разі скорочення ми будемо звертатися до держави за субвенціями, — коментував Олександр Сєнкевич.

Чи вдасться залишити в громадах ПДФО на рівні 64%

Голова Миколаївської ОВА Віталій Кім після засідання Конгресу місцевих та регіональних влад при Президентові України, яке відбулось 7 жовтня в коментарі «МикВісті» заявив, що зменшувати частку ПДФО для прифронтових громад не будуть — вона залишиться на рівні 64%. Це рішення підтримав 17 жовтня і Бюджетний комітет Верховної Ради, який рекомендував уряду зберегти таку пропорцію у підготовці держбюджету на 2026 рік.

Радниця голови Асоціації міст України Оксана Продан уточнила, що під час роботи урядової робочої групи, яка готувала основну частину проєкту держбюджету-2026, домовленості щодо 64% ПДФО досягти не вдалося.

— На жаль, у робочій групі підтримки 64% не було. Тепер потрібно ще одне коло узгоджень. Ми сподіваємось, що уряд врахує позицію народних депутатів і внесе до другого читання законопроєкту №14000 норму про 64% ПДФО в доходах громад, — сказала вона.

Водночас уряд планує підтримку прифронтового бізнесу: держава покриватиме 80% компенсації за зруйноване майно, а кредити для підприємців будуть доступні на пільгових умовах. Це має зробити відкриття та відновлення бізнесу у прифронтових регіонах більш вигідним та безпечним.

— Державний бюджет на 2026 рік уже є, але він не такий оптимістичний, як торішній. Соціальні стандарти там зростають, проте менше, ніж рівень інфляції та очікування. Оскільки міжнародна допомога зменшується, зокрема у військовій сфері, ці додаткові 4% ПДФО для нас дуже важливі — щоб забезпечувати сили оборони, — пояснив Віталій Кім.

Миколаївський міський голова Олександр Сєнкевич. Архівне фото: «МикВісті»

Раніше голова бюджетної комісії, депутат Миколаївської міської ради Федір Панченко повідомляв, що до кінця року в міському бюджеті бракує близько 200 мільйонів гривень.

Міський голова Олександр Сєнкевич зазначив, що міська влада розраховує отримати від держави дотацію, як це було торік. За його словами, Миколаїв також претендує на субвенцію як прифронтова громада.

— Ми розраховуємо на підтримку держави у вигляді дотації. Торік місто отримало дотацію, яка була для нас вкрай важливою. Ми вдячні уряду за таке рішення і сподіваємося, що цього року Миколаїв отримає необхідну допомогу у вигляді дотацій. Крім того, ми сподіваємося на субвенцію від держави як для прифронтового міста. Наразі ми працюємо над цим разом з Кабміном і народними депутатами. Крім того, разом з депутатами міськради ми працюємо над оптимізацією роботи, аби залучити кошти до бюджету з різних джерел. Як відомо, цьогоріч ми підтримали рішення про приватизацію комунального майна, що також залучить гроші до бюджету громади, – сказав Олександр Сєнкевич.

Міськрада Миколаєва готує 11 звернень до Уряду через бюджет і податки

На сесію, заплановану на 30 жовтня, винесено одинадцять звернень до уряду, парламенту та президента. У них депутати вимагають не скорочувати фінансування прифронтових регіонів, повернути «військовий» ПДФО та врахувати інтереси місцевого самоврядування у держбюджеті-2026.

Звернення адресовані прем’єр-міністерці Юлії Свириденко, міністру фінансів, голові Верховної Ради, голові бюджетного комітету, а також народним депутатам від Миколаївщини: Артему Чорноморову, Ігорю Негулевському, Ігорю Копитіну, Максиму Дирдіну, Олександру Гайду, Олександру Пасічному та Давиду Арахамії.

У документах міськрада наголошує: збереження 64% ПДФО — критично важливе. Депутати просять парламент закріпити цей показник у Бюджетному кодексі на постійній основі, а не тимчасово, як це є зараз.

«Закріпити на постійній основі, щоб 64% податку на доходи фізичних осіб (ПДФО), сплаченого на території міських громад, зараховувалися до їхніх бюджетів», — зазначається у документі.

Також у зверненні йдеться про необхідність:

• повернути зарахування «військового» ПДФО до бюджетів громад з 2027 року, а з 2026-го — із виплат поліцейських;

• компенсувати громадам втрати від вилучення цього податку у 2024–2025 роках, порівняно з довоєнним рівнем 2021 року;

• погасити борги держави за середньостроковими позиками 2009–2014 років, які досі висять на місцевих бюджетах;

• передбачити дотацію громадам, які постраждали від агресії РФ — зокрема, деокупованим і тимчасово окупованим територіям.

Миколаївська міськрада пропонує вдосконалити адміністрування місцевих податків і зборів, зокрема:

• посилити роботу податкових органів із платниками на місцях;

• запровадити механізм компенсації громадам втрат через державні податкові пільги;

• оновити методику грошової оцінки земель, щоб забезпечити справедливе наповнення місцевих бюджетів.

• збільшити частку дорожнього фонду, яка спрямовується місцевим бюджетам, до 20 відсотків.

Миколаїв продовжує відновлювати інфраструктуру, підтримувати бізнес і шукати можливості розвитку навіть в умовах постійної загрози обстрілів. Але фінансова стабільність громади напряму залежить від того, скільки податків їй дозволять залишати. Попереду — довга «бюджетна осінь», коли парламент розглядатиме проєкт Держбюджету-2026 у другому читанні. І саме тоді стане зрозуміло, чи збережуть громади 64% ПДФО, чи Миколаєву доведеться шукати нові шляхи утримання міста в умовах війни.