Грант, який врятував ліс: як Валерій Бобровський створив перший приватний ліс у Миколаївській області

Під Галициновим, де пісок і степ, посеред полів росте ліс. Невеликий, але впертий. Його не було на жодній карті, не передбачено жодною програмою розвитку. Він виріс із мрії однієї людини - Валерія Бобровського.

Цей ліс, або, як називає власник – розплідник - його особиста територія сили. Не офіс із паркетом, не теплиця з полуницею, не модний стартап, а сім гектарів сосен. Це більше, ніж просто дерева - це бізнес, який проріс крізь війну, уламки снарядів і загальну зневіру.

Житель Миколаївщини висадив сосновий ліс на 7 гектарах землі, фото Олени Горячевої

«Хотів робити те, чого не робить ніхто»

Коли в 2016 році Валерій посадив перші сосни, люди дивувалися: навіщо? «Земля піщана. Тут нічого,крім баштанних не росте», - говорили вони. Але він знав: у цьому ґрунті може вкоренитися справжній ліс.

«Мені завжди було цікаво щось креативне. Те, чого не робить ніхто», - каже Валерій. Він, еколог за освітою, багато років працював в екоінспекції. Тому, коли звільнився, почав замислюватись, що робити з родинним земельним майном, та вибрав не кавуни, а сосни.

Реклама

«Знайшов у інтернеті усе про технологію посадки, порадився з друзями-лісівниками. І почав», - згадує він події дев’ятирічної давнини.

Сосни почали рости. Повільно, як і все справжнє. Через п’ять років з’явилася перша партія новорічних ялинок. Їх почали купувати. Здавалося, ідея проросла.

Але за два місяці прийшла війна.

Валерій Бобровський створив перший приватний ліс на Миколаївщині, фото Олени Горячевої

Ліс під вогнем

Коли фронт підійшов впритул, дерева стали мовчазними свідками боїв. На краю розплідника стояла наша батарея, за два кілометри – артилерія агресора. Від цих дерев нині залишилася накатана піщана дорога.. Один безпілотник упав просто між соснами й спалахнув. Ракета від «урагану» залишила у землі хвіст-двигун. Основна частина встромилась на кілька метрів в землю і тепер він стирчить посеред лісу, як пам’ятник російській агресії, яка безжальна до людей, бізнесів, природи.

«Одного разу різали ялинку на продаж, і бензопила пройшла в сантиметрі від касетного боєприпасу, - розказує Валерій. - Це диво, що нічого не сталося».

Деякі сосни згоріли та згинули, інші - покалічені уламками. Але в цілому ліс залишився. І Валерій, з його жагою розвивати свій розплідник, - теж. У грудні 2022 він вже знову продавав новорічні дерева. 

Ліс постраждав від російських обстірілів, фото Олени Горячевої

Трактор, який з’явився вчасно

У 2024 році Валерій Бобровський почув про грантову програму «Ініціатива задля сталого майбутнього» від ВГО «Українська Асоціація Центрів Підтримки Бізнесу» та IRC. Сільрада підштовхнула: мовляв, давай, спробуй. Пройшов навчання, написав бізнес-план і подав заявку. Знав, що найбільша небезпека для лісу - не зима чи спека, а сосновий пильщик. Цей шкідник здатен за тиждень знищити дерева, які ти ростив роками.

«Раніше ми вручну обробляли 10% дерев за тиждень. Це максимум. А пильщик не чекає. У цьому році він напав особливо агресивно. Шкідник був майже на кожному дереві. Тижня на обробку в нас не було,- він би встиг з’їсти гілки на усіх деревах», - розповідає Валерій.

Грант у майже 200 тисяч гривень, який він отримав на початку цього року дозволив купити міні-трактор. І вже навесні це врятувало ситуацію. Замість тижня ручної роботи - один день - і весь ліс оброблений. Замість скелетів знищених дерев - врятовані зелені крони.

«Я 100% сам би його не купив. Дохід від сосен невисокий, заощадження з початку повномасштабного вторгнення і реабілітації після поранення закінчились», - каже Валерій.

Він задоволений перемогою у грантовому конкурсі і планує подаватись на нові гранти. А тим часом планує нові сфери бізнесу.

Грант допоміг придбати техніку для роботи в лісі, фото Олени Горячевої

Ліс, що працює цілий рік

Валерій не з тих, хто зупиняється. Він не хоче, щоб ліс працював лише у новорічні свята.

Уже наступної весни сюди можна буде приїхати помилуватися первоцвітами, які він посадив під соснами. Планує зробити альтанки, облаштувати фотозони. По краю лісу ростиме шипшина, на галявині – лікарська ромашка, між деревами – гриби-маслюки. У квітні збиратимуть пильцю, а у травні - шишки. Вже є замовлення робити з них варення. «Буде екологічно й прибутково», - усміхається господар.

А найголовніше, - він хоче створити робочі місця. Не сезонні, а постійні. Щоб люди могли жити тут, поруч, доглядати за ним та розуміти, що ліс - не просто зелений масив, а джерело добробуту.

У лісі ростуть превоцвіти, шипшина та гриби, фото Олени Горячевої

Перший приватний сосновий ліс області не останній

Нині ліс - це окрема екосистема. Під деревами ростуть маслюки, у піску - лисячі нори, іноді пробігають зайці. Весною тут багато квітів, і здається, що сосни ростуть просто з килима. Ліс почав дихати самостійно, як жива система, що потроху відновлює рівновагу на піщаній землі. І це надихнуло Валерія на серйозне рішення: перший приватний сосновий ліс на Миколаївщині точно не буде останнім. Поруч ще 9 гектарів піщаної землі, які він планує засадити найближчим часом. 

Історія Валерія не лише про дерева. Вона про те, як у часи, коли здається, що все руйнується, можна щось садити. І виростити не просто бізнес. 

Валерій Бобровський хоче засадити лісом ще 9 гектарів землі, фото Олени Горячевої

Олена Горячева для МикВісті