Не косити все підряд. Як у Миколаєві шукають новий підхід до озеленення

У Миколаєві влітку продовжують косити газони навіть у спеку. Екологи кажуть, що такий догляд лише сильніше висушує ґрунт, і пропонують альтернативу — різнотрав'я, яке потребує менше поливу та косіння.

Один із таких газонів уже тестують школярі та екологи на 3-й Слобідській. «МикВісті» розповідають, навіщо місту різнотрав'я, чим воно відрізняється від звичайного газону та чи може маленький експеримент стати початком іншого підходу до озеленення Миколаєва.

Як зараз озеленюють Миколаїв

Влітку 2025 року комунальники опублікували відео, як косять зелену смугу вздовж тротуару. Під мотокосу потрапляє не лише трава, а й квіти.

«Дбаємо про красу та затишок нашого міста щодня», — підписали тоді відео у КП «Миколаївські парки».

У коментарях містяни побачили ситуацію інакше. Вони запитували, навіщо косити квітучу траву посеред спеки та залишати ґрунт відкритим під сонцем.

Саме КП «Миколаївські парки» сьогодні доглядає за значною частиною зелених територій міста — загалом це понад 745 гектарів. Підприємство утримує парки, сквери та зелені зони вздовж вулиць, косить газони, висаджує квіти, обрізає та видаляє дерева, прибирає листя і сміття.

Однак підхід до газонів викликає суперечки з екологами. Кандидатка технічних наук та заступниця голови Миколаївської філії Національного екологічного центру України Інна Тимченко пояснювала, що під час спеки низьке скошування залишає землю без природного захисту від сонця. Через це вона швидше нагрівається та втрачає вологу.

Екологи проводили власні вимірювання у Миколаєві. За словами Інни Тимченко, температура ґрунту під трав'яним покривом була на 15°C нижчою, ніж на відкритій ділянці. Оголений і пересушений ґрунт також гірше поглинає воду під час дощу.

— Через спеку та сильний вітер у поєднанні з голим ґрунтом — страшна ерозія. Цього року деревам гірше, ніж минулого, навіть нашим, які ми поливаємо, — пояснювала екологиня.

Тож питання для Миколаєва не лише в тому, скільки зелені є в місті, а й у тому, як за нею доглядати. Поки комунальне підприємство продовжує косити міські газони, екологи пропонують на частині територій залишати природний трав'яний покрив і шукати рослини, які краще пристосовані до спеки та нестачі води.

Один із таких підходів зараз вирішили перевірити на практиці — разом зі школярами.

Замість звичайного газону — степові рослини

На 3-й Слобідській, неподалік жвавої дороги, з'явилася невелика експериментальна ділянка. Замість звичного газону тут ростуть степові рослини, волошки та фацелія. За ними спостерігатимуть протягом літа, щоб зрозуміти, які види найкраще витримують миколаївську спеку, посуху та життя без регулярного поливу.

Експеримент проводять учасники гуртка «Юні екологи» Миколаївського обласного еколого-натуралістичного центру разом з досвідченими екологами. Як розповіла «МикВісті» кандидатка технічних наук та заступниця голови Миколаївської філії Національного екологічного центру України Інна Тимченко, ідея виникла під час досліджень можливості пристосування міських зелених зон до змін клімату.

Це не перший експеримент школярів на цій території. Раніше вони досліджували різні способи поливу молодих дерев і встановлювали спеціальні сумки, які поступово віддають рослинам накопичену воду. Тепер вирішили перевірити інший підхід — багаторічне різнотрав'я.

Ділянку розділили на кілька частин і засіяли та засадили різними видами. Частину степових рослин привезли з природних територій Миколаївщини, інше насіння придбали спеціально для дослідження.

— Ми хотіли подивитися, які види краще приживатимуться. Дуже хотіли, щоб це були саме наші степові рослини. Посадили також фацелію — вона корисна для ґрунту, допомагає його розпушувати і витісняє небажані рослини. Уже розквітли волошки, — розповідає Інна Тимченко.

Місце для експерименту обрали не випадково. Поруч проходить дорога з інтенсивним рухом, а постійного доступу до води тут немає. Тобто умови далекі від тепличних і схожі на ті, в яких росте зелень на багатьох міських територіях.

Поки спеціально поливати різнотрав'я не планують. Школярі спостерігатимуть, які рослини переживуть найспекотніші періоди, яким усе ж знадобиться вода і які види виявляться найстійкішими.

— Зараз ми спостерігаємо, як вони поводитимуться у спеку, чи будуть сохнути, які саме види. Так зрозуміємо, як краще у нас впроваджувати багаторічні газони, — пояснює Інна Тимченко.

У перспективі такі ділянки могли б стати альтернативою звичайним газонам на окремих територіях міста. Але поки це саме експеримент: перш ніж говорити про масштабування, екологи хочуть побачити, які рослини справді здатні виживати в міських умовах.

Як це працює в Європі

Ідея замінювати частину коротко підстрижених газонів різнотрав'ям для Європи не нова. В окремих містах створюють квітучі луки, а на інших ділянках просто змінюють режим догляду — наприклад, косять траву лише кілька разів на рік.

Один із таких прикладів — польський Краків. Місто почало створювати квітучі луки у 2017 році. Як пояснює міське Управління зелені, їх косять один-два рази на рік. Завдяки складнішій кореневій системі така рослинність довше утримує вологу в ґрунті та краще переносить посушливі періоди. Водночас вона створює середовище для комах, птахів та інших тварин. За даними міста, площа квітучих луків у Кракові сягала близько 30 гектарів.

«Їх створення та утримання також коштують дешевше, ніж догляд за традиційними газонами. Вони потребують рідкого скошування — лише один-два рази на рік, — що зменшує обсяги викидів палива в навколишнє середовище», — додали там.

Причому експеримент продовжують розширювати. У 2025 році Управління зелені Кракова почало облаштовувати ще майже чотири гектари луків уздовж міських вулиць. У мерії пояснюють це не лише підтримкою біорізноманіття: різнотрав'я краще затримує воду, захищає ґрунт від перегрівання та потребує не такого частого косіння.

Схожий підхід використовують і в Лондоні. За даними Transport for London, у 2026 році площа узбіч із різнотрав'ям уздовж міських доріг сягнула 52 гектарів — удвічі більше, ніж два роки тому. На таких ділянках траву косять рідше, щоб дати польовим рослинам рости та створити середовище для комах. Водночас підхід враховує безпеку руху: для кожної нової ділянки оцінюють її розташування, рослинність та можливість подальшого догляду.

Ефект такого догляду досліджують і науковці. У матеріалах EU CAP Network йдеться про дослідження міських територій в Угорщині: на ділянках, які косили рідше, було більше квітів і запилювачів, ніж на газонах із частим косінням. Дослідники радять для таких територій передусім використовувати місцеві багаторічні рослини та планувати догляд на кілька років наперед.

Цей підхід поступово стає частиною ширшої політики Євросоюзу. У 2024 році набув чинності Регламент ЄС про відновлення природи. Він передбачає, зокрема, зупинити скорочення міських зелених територій до 2030 року, а після цього — поступово збільшувати їхню площу. Окрема ціль стосується комах: до 2030 року країни ЄС мають зупинити скорочення їхніх популяцій і надалі забезпечити їхнє відновлення.

У рекомендаціях Єврокомісії щодо міської природи серед можливих рішень прямо згадуються міські луки — поряд із парками, міськими лісами, зеленими дахами та озелененими вулицями. Тобто висока трава в європейському місті не обов'язково означає, що її забули скосити. Іноді це цілком свідомий спосіб догляду за містом.

Менше косити — не означає не доглядати

Фактично ідею залишати частину міської рослинності більш природною вже використовують в інших європейських містах. На це звернув увагу й міський голова Миколаєва Олександр Сєнкевич після поїздки до французького Нансі.

За його словами, у місті можна побачити ділянки з високою некошеною травою та багаторічними рослинами. Місцева влада пояснила це політикою збереження біорізноманіття: така рослинність стає середовищем для комах та інших живих організмів.

— Там ми помітили, що в них взагалі некошена трава. Іноді трава у зріст людини. Такий багаторічний ковиль росте. Ми запитали «а що це відбувається?». А вони кажуть, що просто це така нова політика у Євросоюзі — підтримка біорізноманіття. В цих травах живуть різні стрекози, жучки, павучки. Виглядає це, відверто кажучи, не дуже. Виглядає неприбрано, — сказав Олександр Сєнкевич.

Схожий підхід Олександр Сєнкевич побачив і у Варні в Болгарії. Уздовж деяких доріг там скошують лише вузьку смугу біля проїжджої частини, залишаючи решту трави рости.

— Там людина взагалі може заховатися у ту траву, — додав він.

Водночас повністю відмовлятися від догляду за зеленими зонами Миколаїв не планує, уточнив міський голова.

— Ми маємо продовжувати якось балансувати між біорізноманіттям і чистотою у місті, — сказав Олександр Сєнкевич.

Саме цей баланс у меншому масштабі зараз і намагаються знайти школярі та екологи на 3-й Слобідській. Їхня ділянка поки не дає готової відповіді, яким має бути озеленення Миколаєва. Натомість дозволяє перевірити це на практиці: які місцеві рослини здатні переживати спекотне літо без постійного поливу і чи можна частину міських газонів поступово зробити більш пристосованими до клімату півдня.

Поки про заміну звичайних газонів різнотрав'ям у масштабах Миколаєва не йдеться. Ділянка на 3-й Слобідській — передусім експеримент, результати якого ще мають показати, які рослини справді здатні витримувати місцеву спеку, посуху та нестачу поливу.

Досвід європейських міст водночас показує, що менше косити — не означає перестати доглядати за зеленню. Йдеться радше про те, щоб для різних територій обирати різний підхід: десь залишати короткий газон, а десь давати рости місцевим травам і квітам.

Для Миколаєва це питання особливо актуальне через спекотний і посушливий клімат. І поки місто шукає баланс між звичним уявленням про охайність та збереженням природи, школярі й екологи вже перевіряють один із можливих варіантів — на невеликій ділянці біля дороги.

Юлія Бойченко, «МикВісті»