«Вже набридло тягати ті баклажки». Чи отримає Миколаїв питну воду у 2025 році?
- Юлія Бойченко
-
•
-
20:15, 22 травня, 2025
Уже четвертий рік Миколаїв без якісної води у кранах. Увесь цей час містяни щодня набирають очищену воду у спеціальних точках видачі і змушені носити важкі баклажки додому. Часто — без ліфта, на високі поверхи. Але лише так вони можуть готувати собі їжу та мити посуд.
Зараз у місто прокладають новий водогін, але лише один цей крок не вирішить проблему з водою. Адже щоб з кранів миколаївців текла якісна вода, її треба ще очищувати. Тому місту потрібні нові водоочисні споруди. Тільки так, комплексно можна вирішити проблему води у місті.
«МикВісті» з'ясовували, коли у Миколаєві з'явиться питна вода та чи вірять самі містяни, що це відбудеться.
«Вода з-під крана огидна». Як увесь цей час живуть миколаївці?
73-річна мешканка Миколаєва майже щодня ходить до тролейбусу, який за графіком привозить очищену воду на перетині проспекту Центрального та вулиці Шосейної.
«Вода з-під крана огидна. Усе тіло чешеться від тієї води, тому ось цю воду (жінка вказує на баклажки з водою з точок видачі, — прим.) використовуємо ще й для купання», — каже 73-річна мешканка Миколаєва.
Раз на декілька днів жінка набирає шість баклажок води. Це близько 30 літрів води, які жінка носить самотужки, у декілька заходів. Цього вистачає лише на кілька днів, каже вона.
«Взагалі я набираю воду собі, але іноді треба допомогти сусідці. Їй вже під 90 років. Усі баклажки я підіймаю ліфтом, але бувало він не працював, то доводилося тягати їх нагору. А так справляємось, ось так, бачите, перебіжками», — поділилась мешканка міста.
Загалом миколаївці пристосувались до нових реалій і придбали візки для перевезення баклажок з водою, які у народі часто називають «кравчучками». Але під час спілкування з містянами на точках видачі ми помітили, що зустрічаються літні люди, які несуть їх власноруч.
«Перший час у мене не було цього візочка. Чоловік хотів мені його купити, але я була проти. Як це я буду їздити з тачкою? Раніше я набрала собі дві баклажки і побігла, а через деякий час вже не побігла… І тоді чоловік купив мені візочок. Тепер мені легко, красота. Але у мене то є візочок, а в інших немає. Але ми намагаємося допомагати людям, які вдома залишились одні або хворіють», — розповіла мешканка Марія.

Ще одна жителька Миколаєва набирає воду у точці видачі біля водонапірної вежі Шухова, яка вже багато років не працює. Літня жінка розповіла, що за один раз набирає до 7 баклажок з водою і цього вистачає на 4 дні життя.
«Я часто ходжу воду набирати. Але я одна живу зараз, а якщо людей багато, то треба більше води. Мені потрібна вода тільки для пиття і їсти готувати, а для купання і прання, то вже справляюсь цією водою — технічною, яка в нас у крані. Тому що її ж не можна пити», — поділилась жінка.
Перевозити воду з точок видачі стає важче під час відключень світла, оскільки у цей час не працює ліфт.
«У мене тачечка є. Купила її собі, адже як можна тягнути це все вручну? Я живу на сьомому поверсі, але у нас там є ліфт. Та коли немає світла, це просто кошмар. Ми тягали ту воду, руки боліли, все боліло. Було дуже важко», — розповіла вона.
Жінка каже, що втомилася носити важкі баклажки з водою, але сподівається, що незабаром у кранах все ж з'явиться якісна вода, яку обіцяє влада.
«Ми вже давно чекаємо цю воду, що скоро нам дадуть — лише обіцяють і обіцяють. Ми завжди віримо, що нам мають зробити ту воду. Ми віримо в це завжди. Нам обіцяють, що ось вже зроблять. Вже набридло возити її, але що зробиш, іншого виходу ж нема», — поділилась вона.
Будівництво водогону хочуть завершити до середини липня
Три роки представники державної та місцевої влади шукали варіанти, як можна відновити централізоване постачання питної води у Миколаєві. Остаточне рішення знайшли у 2024 році: новий водогін прокладатимуть з Нової Одеси, а вода йтиме до міста з Південного Бугу.
Будівельні роботи розпочали у січні 2025 року. Загальна протяжність мережі нового водогону складає 67,8 кілометра. На маршруті заплановано три потужні насосні станції (640-800 кіловат), що мають забезпечити стабільну подачу води.

Вартість будівництва водогону після додаткових розрахунків та обговорень вдалося зменшити, повідомив у коментарі «МикВісті» голова Державного агентства відновлення Сергій Сухомлин.
«По техніко-економічному обґрунтуванню вартість будівництва водогону мала складати 8,7 мільярда гривень. Держава передбачила на це у бюджеті 8 мільярдів гривень. Я вже неодноразово казав, що ми переробили дуже багато ТЕО. Замість реконструкції старої станції забору, ми будуємо абсолютно нову станцію забору, в тому числі з укриттями для персоналу, який має там працювати. Буде ще додаткова станція для зрошення на 50 тисяч кубів для фермерів з окремим невеликим водогоном, — сказав Сергій Сухомлин.
На сьогодні будівництво водогону обходиться державі у 6,2 мільярда гривень, повідомив він.
«Ми додали багато чого, що не було закладено раніше в ТЕО. На сьогодні вже можу сказати вартість, бо проєкт вийшов з експертизи. На сьогодні вартість складає трошки більше, ніж 6 мільярдів 200 мільйонів гривень. Тобто фактично на 2,5 мільярда гривень менше, ніж був перший розрахунок», — пояснив Сергій Сухомлин.
Спочатку замовником будівництва водогону була Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Миколаївській області, яка навіть обрала підрядників, кожен з яких мав відповідати за одну з трьох ділянок робіт: компанії «Укртрансміст», «Ростдорстрой» та «Автострада». Однак згодом і замовника, і підрядників будівництва змінили. Замовником нового водогону стала Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Дніпропетровській області, а підрядником — компанія «Автострада».
Чому водогін для Миколаєва тягнуть аж з Нової Одеси?
Прокладати водогін вирішили саме з Нової Одеси, бо саме там розташована «найближча ділянка, де питна вода доброї якості», пояснив засновник підрядної компанії «Автострада» Максим Шкіль. Він додав, що вода у річці Південний Буг, яка знаходиться ближче до Миколаєва та нижче діючого водозабору, має домішки морської води і через це високі показники хлоридів.

А голова Держагентства відновлення нам у коментарі додав, що якість води у точці водозабору у Новій Одесі дозволить вдвічі зменшити вартість будівництва нових очисних для Миколаєва.
«Цей забір дає в цьому регіоні найкращу по складу воду. Там немає солі, і це дає можливість забезпечити якісну воду, яку тільки можливо постачати миколаївцям. Це перший момент.
І другий момент: коли місто Миколаїв розробляло з Європейським інвестиційним банком за допомогою міжнародних експертів очисні для самого водоканалу, то вартість цих очисних мала складати 132 мільйони євро. Тому що вони розраховували інший забір води і високий вміст солей в тій воді. А вода з Нової Одеси якраз набагато краще по якості, і це дає можливість зменшити в два рази вартість очисних для самого Миколаєва», — пояснив Сергій Сухомлин.

Новий водогін для Миколаєва будують потужністю 120 тисяч кубометрів, замість 160. Це рішення прийняли після аналізу реального споживання води містом та через великі втрати у мережах водопостачання, які зараз сягають 60%, пояснив Сергій Сухомлин.
«Ми проаналізували фактично усе. Перше питання було: чому Миколаєву потрібно 160 тисяч кубів? Можливо потрібно менше? Насправді було розроблено два ТЕО (техніко-економічне обґрунтування, — прим.) — обидва на 160 тисяч кубів. Коли ми проаналізували реальне використання води у Миколаєві, то побачили, що на сьогодні місто споживає від 75 до 100 тисяч кубів на добу. Навіть коли закінчується війна, навіть коли запускається виробництво — зрозуміло, що, можливо, потрібно буде й 130 тисяч кубів, але ми встановили планку 120. Чому? Тому що сьогодні втрати в мережах в самому Миколаєві складають приблизно 60%. Держава не має права витрачати кошти на те, щоб покривати фактично такі втрати. І ми одразу закладали таку потужність водогону, знаючи, що в Миколаєві є така проблема», — пояснив він.


Наразі новий водогін для Миколаєва побудували вже на 64%, у планах — завершити роботи до 15 липня 2025 року, сказав «МикВІсті» голова Держагентства відновлення.
«Ми моніторимо цей проєкт кожні три дні. Ми йдемо чітко по графіку. Є графік постачань обладнання з Європи. Якщо в нас не буде ніякої затримки по цьому постачанню, а я думаю, що її не має бути, то ми маємо вийти на побудований об'єкт у першій половині липня місяця. До 15 липня ми маємо вийти вже на фактично побудований об'єкт», — пояснив Сергій Сухомлин.
Однак після цього потрібно буде «ще приблизно декілька тижнів» на запуск і синхронізацію насосного обладнання, додав він.
«Технологічний запуск — це процес, який теж займає час. На нього ми відводимо приблизно 2-3 тижні. Тому, як я і казав, в серпні ми маємо абсолютно всі шанси подати воду на місто Миколаїв», — пояснив голова Держагентства відновлення.

Водогін не зможуть запустити без очисних. Який вихід?
Але й це ще не все, адже для того, щоб запустити у місто якісну воду потрібно ще побудувати нові водоочисні споруди. Цим питанням займається міська влада у співпраці з міжнародними партнерами.
Однак на будівництво нових очисних потрібно значно більше часу, ніж кілька місяців. Тому держава знайшла тимчасове рішення — модернізувати водоочисні споруди водоканалу, пояснив у коментарі «МикВісті» Сергій Сухомлин.
«Я хочу, щоб ми чітко розуміли і розділяли зони відповідальності. Агенція відновлення за дорученням держави, Кабінету Міністрів України, має побудувати водогін для міста Миколаєва і подати воду на очисні міста. Провести роботу по модернізації очисних води — це задача міста Миколаєва.
Але ми розуміємо, що Миколаїв сьогодні у проєкті Світового Банку, і міжнародні процедури іноді достатньо складні й бюрократичні. Тобто до серпня Миколаїв просто фізично не зможе впоратися з цією задачею. Тому ми паралельно розробляємо заходи, які за рахунок часткової модернізації обладнання миколаївського водоканалу дадуть більш-менш нормальну якість води для Миколаєва», — сказав Сергій Сухомлин.

На це з державного бюджету спрямують близько 70 мільйонів гривень.
«Це часткова реконструкція, установка додаткового обладнання основне, заміни фільтрів і всього іншого. Це приблизно 70 мільйонів гривень. Це друга частина проєкту і вона ще не пішла в експертизу, тому я не можу сказати точну суму, але орієнтовно десь так», — додав він.

«Якість буде неідеальною». Що потрібно місту, щоб нарешті отримати питну воду у кранах?
Завершити реконструкцію очисних водоканалу планують одночасно з будівництвом водогону, щоб миколаївці отримали вже очищену воду. Після цього потрібен буде ще час на промивку системи водопостачання від залишків солоної води.
«Але тут потрібно ще враховувати інше. Ми розуміємо, що увесь цей час у місто постачалася солона вода, і багато мережі зруйновано, вона забруднена. Потрібен буде деякий час, для того, щоб якісно промити систему і видалити залишки тієї води, яка там була. Тому неможливо відкрити водогін і одразу через годину отримати чисту воду», — сказав голова Держагентства відновлення.
Однак після реконструкції очисних, додав він, якість води у кранах не буде питною, хоча й відповідатиме санітарним нормам.
«Якість буде, відразу скажу, неідеальна, бо для того, щоб отримати ідеальну якість потрібно побудувати абсолютно нові очисні і зробити роботу по заміні міських водомереж. Це вже точно не наша зона відповідальності.
Але ця вода буде на порядок краще. Вона відповідатиме санітарним нормам. Тобто очисні Миколаєва зможуть подати на місто воду, яка буде відповідати санітарним нормам. Там не буде солі і багато чого іншого, що є сьогодні. Це 100%. Однак, можливо, якість води буде донесена не до усіх до мікрорайонів у зв'язку з тим, що велика кількість мереж у Миколаєві зруйнована, в тому числі, цією водою з великим вмістом солі», — пояснив Сергій Сухомлин.

Запустити очищену воду у Миколаїв обіцяють вже влітку 2025 року. Для цього побудують не лише новий водогін, але й зроблять реконструкцію очисних споруд водоканалу. Звісно, ця вода не відповідатиме якості питної, але все ж відповідатиме санітарним нормам, як кажуть в Держагентстві відновлення.
А далі — хід за міською владою, яка має завершити історію з водою і збудувати нові сучасні очисні споруди, які дозволять подати у місто питну воду. І це було б цілком доречно. Адже вже довгих три роки миколаївці змушені набирати очищену воду у точках видачі. І добре, якщо вам 20-30 років і ви сповнені енергії, але подумайте — як непросто робити це літнім людям. Особливо якщо, наприклад, не працює ліфт.
Юлія Бойченко, «МикВісті»